Якщо неповнолітній обвинувачений, який досягнув віку 17 років, заподіяв шкоду потерпілому, то відшкодування цієї шкоди може бути покладено на батьків обвинуваченого, які були позбавлені батьківських прав, якщо на момент розгляду кримінального провадження та вирішення цивільного позову судом не сплинув трирічний строк, встановлений для відшкодування шкоди, завданої дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили неповнолітнього обвинуваченого за ч. 1 ст. 296 КК. Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого задоволено частково, стягнуто із законного представника неповнолітнього обвинуваченого у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 20 000 грн.
У касаційній скарзі захисник вважає, що цивільний позов у кримінальному провадженні мав бути заявлений не лише до законного представника неповнолітнього обвинуваченого, а й до його батьків.
Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала, що поза увагою судів обох інстанцій залишилися положення цивільного законодавства України, які мають суттєве значення для вирішення цивільного позову.
На день постановлення ухвали судом апеляційної інстанції неповнолітньому обвинуваченому виповнилося 17 років 8 місяців та 21 день. Як убачається з матеріалів провадження, законним представником неповнолітнього обвинуваченого є його бабуся, якій відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради встановлено опіку (піклування) над неповнолітнім обвинуваченим. Підставою для прийняття такого рішення було заочне рішення місцевого суду, відповідно до якого матір було позбавлено батьківських прав щодо її дітей. Зі змісту цього рішення вбачається, що відомості про батька дітей було записано з урахуванням положень ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
За приписами ст. 1183 ЦК батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.
На час розгляду кримінального провадження та розв’язання цивільного позову судом цей строк не сплинув.
Отже, доводи касаційної скарги сторони захисту щодо неправильного вирішення судом першої інстанції цивільного позову представника потерпілого у кримінальному провадженні є слушними.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 26.05.2026 у справі № 345/5000/24 (провадження № 51-3759км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/137263039
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.