Обраний Сеймом суддя Конституційного трибуналу Польщі Мацей Берек заявив, що Трибунал «практично не працює», а справ, які роками лежать без руху, «щонайменше десятки».
Про це він сказав 22 жовтня 2026 року в ефірі RMF FM, повідомляє RMF24.
За словами Берека, ці дані він отримав від інших суддів, оскільки сам доступу до внутрішніх реєстрів Трибуналу ще не має. Серед прикладів він назвав питання щодо конституційності норми податкового законодавства, яке суд подав у лютому 2016 року. Окрім реєстрації та попередньої перевірки, у ньому, за його словами, «нічого не відбулося». Конституційні скарги, подані у лютому 2017 року та серпні 2019 року, також досі не розглянуті.
Чому статус самого Берека оспорюють
Берек, колишній член уряду Дональда Туска, 14 жовтня 2026 року склав присягу судді Трибуналу в Сеймі, а не перед президентом. Президент Кароль Навроцький того ж дня заявив, що без присяги перед главою держави Берек «напевно не є суддею» Трибуналу. Голова Трибуналу Богдан Свєнчковський вважає відповідальними за конфлікт тих, хто не склав присягу перед президентом. Протестувальники намагалися не пустити Берека до будівлі Трибуналу.
Схожа ситуація склалася з чотирма суддями, яких Сейм обрав 13 березня 2026 року. Президент відмовився прийняти в них присягу, і до виконання обов’язків їх не допустили. У травні 2026 року ЄСПЛ застосував у їхній справі «Dziurda та інші проти Польщі» (заява № 17392/26) забезпечувальний захід за Правилом 39 Регламенту Суду й зобов’язав Польщу не перешкоджати їм виконувати суддівські обов’язки. За словами Берека, запрошень на присягу від президента вони досі не отримали. Мета, на його думку, полягає в тому, щоб не допустити до ухвалення рішень частину суддів, обраних Сеймом нинішнього скликання.
Берек також заявив, що оточення президента в медіа говорить про намір перевірити його стаж юрисконсульта (radca prawny), і назвав це спробою приписати президенту нові повноваження. Відповідність формальним вимогам, за його словами, перевіряють лише під час процедури в Сеймі, а будь-який орган публічної влади має діяти на підставі закону.
Що це означає
Аналітично. Для учасників судових проваджень у Польщі наслідки цієї кризи цілком практичні. Суд, який ставить Трибуналу питання щодо конституційності норми, зупиняє розгляд справи до отримання відповіді. Отже, якщо слова Берека підтвердяться, сторони справи, у якій питання подано у 2016 році, понад десять років чекають на рішення через бездіяльність Трибуналу. Тривалість розгляду справ у конституційному суді, якщо від його рішення залежить результат справи, ЄСПЛ оцінює за ст. 6 Конвенції. Окремо в рішенні «Xero Flor w Polsce sp. z o.o. проти Польщі» (заява № 4907/18, 7 травня 2021 року) ЄСПЛ визнав, що склад Трибуналу з особою, обраною з порушенням закону, не є «судом, встановленим законом». Тож доки статус частини суддів залишається спірним, під сумнівом опиняється сама можливість отримати в Польщі ефективне рішення конституційного правосуддя.
Для України ця ситуація показова тим, що спір між органами влади про повноваження суддів насамперед б’є по особах, чиї справи залежать від рішення конституційного суду.
Читайте також на ADVOKAT POST
- ЄСПЛ зобов’язав Польщу не перешкоджати чотирьом суддям Конституційного суду виконувати повноваження — тимчасовий захід ЄСПЛ у справі обраних Сеймом суддів.
- Конституційний суд Польщі оголосив неконституційними правила, на підставі яких Суд ЄС наклав штрафні санкції — попередній етап конфлікту навколо Трибуналу.
- Двоє суддів КСУ в окремих думках: відсутність у законі критеріїв «виключного випадку» перетворює заставу без верхньої межі на сваволю — як працює конституційне правосуддя в Україні.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.