Про супровід адвоката під час отримання військовозобов’язаними відстрочки від призову під час мобілізації розповів адвокат, член Ради Комітету з цивільного права та процесу НААУ, доцент, доктор філософії в галузі права (PhD), доцент кафедри міжнародного та європейського права ХУУП імені Леоніда Юзькова Андрій Іваницький під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відстрочку від призову під час мобілізації, а саме:
- 1. Постанова КМУ № 560: основні положення.
- 2. Категорії осіб, які мають право на відстрочку.
- 3. Процедура отримання відстрочки.
- 4. Судова практика та практичні кейси.
У рамках характеристики відстрочки від призову під час мобілізації акцентовано на наступному:
1. Постанова КМУ № 560: основні положення
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Її метою є встановлення чіткого механізму організації та проведення призову громадян під час мобілізації відповідно до частини п’ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дія Порядку поширюється на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та громадян України, які підлягають призову.
Постанова № 560 регулює, зокрема, взаємодію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, органів військового управління, поліції і територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; порядок оповіщення військовозобов’язаних та резервістів; перевірку військово-облікових документів і уточнення персональних даних; процедуру надання та оформлення відстрочки; організацію медичного огляду; оформлення призову та направлення військовозобов’язаних до місць проходження військової служби.
До Порядку також затверджено відповідні форми документів, зокрема заяву про надання відстрочки, перелік документів, що подаються для її отримання, довідку, повідомлення про відмову та повідомлення про скасування відстрочки.
2. Категорії осіб, які мають право на відстрочку
Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає загалом 32 категорії військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації.
Частина перша статті 23 передбачає 24 категорії. Серед них особи, які мають право на відстрочку за сімейними обставинами, зокрема у зв’язку з доглядом за батьками, дружиною або чоловіком, дитиною з інвалідністю, членами сім’ї другого ступеня споріднення, які потребують постійного стороннього догляду, а також особи з інвалідністю. Окрему групу становлять особи, які мають право на відстрочку у зв’язку з професійною діяльністю, зокрема заброньовані військовозобов’язані, керівники міністерств, судді, державні службовці тощо.
Частина третя статті 23 містить шість категорій, зокрема науково-педагогічних та педагогічних працівників, окремих працівників Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, студентів, аспірантів, докторантів та осіб, які навчаються в інтернатурі. Також до цієї частини належать визначені законом сімейні обставини, пов’язані із загибеллю або зникненням безвісти близьких родичів, присвоєнням звання Героя України та встановленням факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Частина п’ята статті 23 передбачає право на відстрочку військовозобов’язаних до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову військову службу. Частина шоста передбачає таке право для військовозобов’язаних, які проходили військову службу та були звільнені в запас у зв’язку зі звільненням з полону.
3. Процедура отримання відстрочки
За наведеним у файлі порядком військовозобов’язаний звертається особисто до ЦНАП, де підписує та подає заяву за формою додатка № 4 до Постанови № 560 і документи, передбачені додатком № 5. При цьому необхідно мати паспорт та картку платника податків.
ЦНАП передає заяву та документи засобами електронної інформаційної взаємодії на ім’я голови відповідної комісії ТЦК та СП. Комісія розглядає подані документи та оформлює своє рішення протоколом засідання. Заява підлягає обов’язковій реєстрації не пізніше одного робочого дня з дня її отримання ТЦК.
Комісія вивчає заяву та підтвердні документи і за необхідності направляє запити до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Такі запити розглядаються протягом п’яти робочих днів. Загальний строк розгляду заяви становить сім робочих днів, а якщо направлялися запити — не більше 15 робочих днів з дати реєстрації заяви. Якщо відповідь на запит не отримана, комісія не пізніше 15-го робочого дня приймає рішення на підставі документів, поданих заявником.
У разі позитивного рішення інформація про відстрочку вноситься до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а в електронному кабінеті відображається інформація про наявність відстрочки. Видається роздрукований оновлений військово-обліковий документ. Окрема довідка за додатком № 6, як правило, не видається.
До моменту ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову. У разі відмови надсилається відповідне повідомлення за формою додатка № 7.
Для окремих категорій передбачене автоматичне отримання відстрочки через «Резерв+», зокрема для студентів денної або дуальної форми навчання, осіб з інвалідністю, чоловіків, які мають трьох і більше спільних дітей у шлюбі, окремих педагогічних та науково-педагогічних працівників, осіб, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю I чи II групи, осіб, які мають дитину з інвалідністю, тимчасово непридатних до військової служби та деяких інших категорій.
Загальне правило щодо строку відстрочки полягає в тому, що вона надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більше строку проведення мобілізації. Для окремих категорій встановлені спеціальні строки.
4. Судова практика та практичні кейси
Справа № 580/12156/24, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025:
Позивачу відмовили у відстрочці через ненадання свідоцтва про шлюб із матір’ю трьох дітей. Суд встановив, що позивач фактично утримував трьох і більше дітей віком до 18 років, а заборгованість зі сплати аліментів була відсутня. Суд зазначив, що право на відстрочку за відповідною підставою не ставиться законом у залежність від перебування у шлюбі з матір’ю дітей. Відповідач мав дослідити фактичне перебування трьох дітей на утриманні позивача, а не обмежуватися відсутністю свідоцтва про шлюб. Відмову визнано протиправною та скасовано.
Справа № 120/10378/24, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025:
У наданні відстрочки особі, яка здійснювала догляд за особою з інвалідністю, було відмовлено через ненадання документів про неможливість здійснення догляду іншими особами. Суд звернув увагу, що відповідач не конкретизував, яка саме невійськовозобов’язана особа може здійснювати догляд. При цьому суд розмежував поняття «сторонній догляд» та «постійний догляд»: сторонній догляд характеризує те, ким він здійснюється, а постійний — його безперервний характер.
Справа № 480/604/25, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025:
Суд наголосив на відмінності між поняттями «утримання» та «догляд». Утримання має економічний характер, тоді як догляд є фактичною соціально-побутовою дією, спрямованою на забезпечення життєдіяльності особи, яка потребує сторонньої допомоги. Формальна наявність особи, яка за законом повинна утримувати особу з інвалідністю, не означає фактичного здійснення нею догляду. Тому право на відстрочку може мати інша особа, яка фактично здійснює постійний догляд.
Справа № 380/861/25, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025:
Суд підтвердив право на відстрочку особи, яка фактично здійснювала постійний догляд за бабусею з інвалідністю II групи. Було враховано фактичну неможливість інших родичів здійснювати такий догляд, зокрема через стан їхнього здоров’я, проживання в інших населених пунктах або перебування за кордоном. Позивача визнано особою, яка мала фактичну можливість та реально здійснювала догляд.
Справа № 380/17447/24, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026:
Суд розглянув питання способу подання заяви про відстрочку. Було зроблено висновок, що вимога про «особисте подання» заяви не тотожна обов’язковій фізичній явці особи до ТЦК та СП. У відповідному спорі суд виходив із того, що «особисто» означає вчинення дії самою особою, без представника, зокрема власноручне підписання заяви.
Водночас у справі № 280/11259/25, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24.08.2026, суд застосував уже іншу редакцію пункту 58 Порядку № 560, яка діяла після внесення змін постановою КМУ № 1364 від 24.10.2025. Суд зазначив, що чинний порядок передбачає два способи подання документів: створення електронного запиту через відповідний електронний кабінет або особисте подання через ЦНАП. Подання документів поштою або особисте відвідування ТЦК та СП Порядком № 560 не передбачено.
Справа № 620/10015/24, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024:
Суд встановив, що відповідач неправильно застосував процедуру щодо особи, яка просила відстрочку у зв’язку з доглядом за матір’ю з інвалідністю II групи. Крім того, позивача направили на ВЛК у день подання заяви про відстрочку, ще до прийняття рішення комісією щодо його права на відстрочку. Суд визнав таке направлення порушенням Порядку № 560, що стало підставою для визнання протиправними наслідків відповідних дій та скасування довідки ВЛК.
Справа № 440/1087/24, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025:
Суд дійшов висновку, що проходження ВЛК не є необхідною умовою для встановлення права на відстрочку особи, яка навчається за денною формою здобуття вищої освіти. Тому непроходження ВЛК не може бути підставою для відмови у відстрочці, якщо особа має передбачене законом право на неї.
Справа № 560/19791/25, ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2025:
Суд застосував забезпечення позову, заборонивши посадовим особам ТЦК вчиняти дії щодо призову позивача до набрання законної сили рішенням у справі. Суд виходив із того, що після призову особа набуває статусу військовослужбовця, що унеможливлює подальшу реалізацію права на відстрочку та може зробити судовий захист неефективним.
Таким чином, із наведеної судової практики випливає, що ТЦК та СП і відповідна комісія повинні не формально перевіряти наявність документів, а належним чином досліджувати обставини, які підтверджують право особи на відстрочку. Відмова лише через відсутність документа, який безпосередньо не спростовує наявність законної підстави для відстрочки, або невиконання комісією обов’язку перевірити подані докази може бути визнана протиправною.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.