На запит України в Румунії затримали мешканця Львова, якого українські правоохоронці підозрюють в адмініструванні мережі приблизно з тисячі вебсторінок із матеріалами сексуального насильства над дітьми, повідомила 23 жовтня 2026 року Національна поліція.
Оскільки чоловік переховувався за кордоном, підозру за ч. 3 ст. 301-1 КК йому повідомили заочно й оголосили його в міжнародний розшук. Україна направила запит про екстрадицію. Дату затримання поліція не навела, зазначивши лише, що воно відбулося «днями».
Водночас нову підозру повідомили іншому, раніше затриманому учаснику провадження: йому інкримінують легалізацію майже 36 млн грн, отриманих у криптовалюті.
Версія сторони обвинувачення
За даними Нацполіції, мережу двох адміністраторів викрили в листопаді 2025 року кіберполіція і Головне слідче управління за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Розслідування розпочали у взаємодії з британським Національним агентством з боротьби зі злочинністю (NCA). Мешканець Львова, за версією слідства, керував мережею й орендував для неї серверне обладнання.
Під час аналізу вилучених пристроїв кіберполіція встановила криптовалютний рахунок іншого учасника. За версією слідства, він допомагав адмініструвати ресурси, отримував оплату за розповсюдження незаконних матеріалів — щонайменше 57,3 тис. USDC та 738 тис. USDT, що разом становить майже 36 млн грн, — і легалізував ці кошти, зокрема купуючи дороговартісні автомобілі, які реєстрував на матір. Йому повідомили про підозру за ч. 1–4 ст. 301-1 та ч. 1 ст. 209 КК. Досудове розслідування триває. Це версія сторони обвинувачення, і доки вину кожного з підозрюваних не доведено обвинувальним вироком суду, вони вважаються невинуватими.
Чинна норма
Частина 3 ст. 301-1 КК передбачає за виготовлення, розповсюдження чи збут дитячої порнографії позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, а ч. 4 — за ті самі дії, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або з отриманням доходу у великому розмірі, — від дев’яти до п’ятнадцяти років. Частина 1 ст. 209 КК передбачає за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, позбавлення волі від трьох до шести років з конфіскацією майна. Розмір предмета легалізації в ч. 1 не має значення. Особливо великим розміром відповідно до примітки до ст. 209 КК вважається сума, що перевищує 18 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а таке діяння кваліфікується за ч. 3 ст. 209 КК (від восьми до дванадцяти років).
Видачу між Україною та Румунією здійснюють відповідно до Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року. Затримання в Румунії саме по собі не означає, що екстрадицію буде дозволено: таке рішення ухвалюють компетентні органи Румунії за результатами окремої процедури, у якій особа має право на захист.
Що це означає для захисту
Аналітично. Кваліфікація дій другого підозрюваного за ч. 1 ст. 209 КК привертає увагу. Для кримінально-правових цілей неоподатковуваний мінімум дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За прожиткового мінімуму 3 328 грн у 2026 році поріг особливо великого розміру становить 18 000 × 1 664 грн, тобто близько 29,95 млн грн, а в попередні роки він був нижчим. Якби слідство вважало, що легалізовано всі майже 36 млн грн, логічною була б ч. 3 ст. 209 КК. Отже, або предметом легалізації за підозрою є лише частина коштів, наприклад вартість автомобілів, або кваліфікацію ще можуть змінити на суворішу. Для захисту це означає, що потрібно відразу з’ясовувати, яку саме суму слідство вважає легалізованою і як воно доводить злочинне походження кожного криптовалютного надходження та зв’язок між ним і придбаним майном.
Щодо затриманого в Румунії, захисту варто звернути увагу на принцип спеціалізації (ст. 14 Конвенції): після видачі особу можна притягнути до відповідальності лише за ті діяння, щодо яких дозволено екстрадицію. Тому обсяг запиту України й рішення румунської сторони визначатимуть межі майбутнього обвинувачення.
Окремим питанням буде законність заочного повідомлення про підозру та статусу особи як такої, що переховується, — від цього залежить, чи зможе обвинувачення надалі посилатися на процесуальні рішення, ухвалені за її відсутності.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Хорватський суд розглядає видачу Журавльова Німеччині: раніше Польща вже відмовила в екстрадиції — як країни ЄС по-різному вирішують питання видачі.
- ВАКС затвердив угоду про відмивання майна на 35 млн грн — адвокат Сухов: суд визнав винуватість без доказів злочинного походження коштів, лише з припущення — про стандарт доказування злочинного походження коштів.
- Про права сторони захисту під час судового розгляду та процедури in absentia суддя ВС Микола Мазур — гарантії захисту в заочних провадженнях.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.