АДВОКАТУРА, НОВИНИ, СУДОВА ПРАКТИКА

Спадкові правовідносини: актуальна практика Верховного Суду – Анастасія Грабовська

Про спадкові правовідносини: актуальна практика Верховного Суду розповіла кандидат юридичних наук, керівник сектору аналітичної допомоги суддям Великої Палати Верховного Суду Анастасія Грабовська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками актуальну практику Верховного Суду щодо спадкових правовідносин, а саме:

  • 1. Момент виникнення права на спадщину.
  • 2. Початок перебігу строку для прийняття спадщини – поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.
  • 3. Поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.
  • 4. Місця відкриття спадщини.
  • 5. Актуальні питання спадкування згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
  • 6. Поєднання права спадкоємця на спадкування за заповітом та за законом.
  • 7. Окремі аспекти спадкування з іноземним елементом.
  • 8. Спадкування права на отримання соціальних виплат.

У рамках характеристики спадкових правовідносин акцентовано на наступному:

1. Момент виникнення права на спадщину

Стаття 1220 ЦК України — момент відкриття спадщини:

Спадщина відкривається в день смерті особи або в день, з якого вона оголошується померлою.

Момент відкриття спадщини визначається як юридичний факт, який зумовлює виникнення спадкових правовідносин. Важливими є два параметри:

  • Час відкриття спадщини — визначає:
  • коло спадкоємців;
  • матеріальний закон, який застосовується;
  • момент, з якого виникає право власності у спадкоємця.
  • Місце відкриття спадщини.

Практика Верховного Суду:

  • Постанова КЦС ВС від 22.03.2023 у справі № 463/6829/21-ц: Суд роз’яснив, що: Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а свідоцтво про право на спадщину лише підтверджує право власності.
  • Постанова КЦС ВС від 08.06.2022 у справі № 278/185/20: Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до державної реєстрації має право витребувати це майно від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України).
  • Постанова КЦС ВС від 22.06.2022 у справі № 369/9682/19-ц: Суд підтвердив, що навіть якщо майно вибуло з волі власника на підставі недійсного свідоцтва про спадщину, спадкоємець може витребувати його.
  • Постанова КЦС ВС від 04.10.2023 у справі № 337/2402/22: Порушене право спадкоємця може бути захищене через позов про визнання права власності на спадкове майно і зняття арешту.

2. Початок перебігу строку для прийняття спадщини – поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини

Стаття 1270 ЦК України: Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини.

Початок перебігу строку: Початок перебігу строку починається з наступного дня після смерті спадкодавця або оголошення його померлим. Якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день — днем закінчення строку є перший робочий день після нього (ч. 5 ст. 254 ЦК).

Юридичний факт встановлення строку не підлягає судовому встановленню: Факт закінчення шестимісячного строку — не юридичний факт, що встановлюється судом. Це обставина, яка з’ясовується судом у межах розгляду справи, а не в резолютивній частині рішення.

Судова практика:

Постанова КЦС ВС від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19: Суд підтвердив:

  • Строк на прийняття спадщини починається з наступного дня після смерті.
  • Неможливо через суд встановити «дату закінчення строку.

Особливі умови — воєнний стан:

Строк для прийняття спадщини є присічним. Його сплив припиняє право на прийняття спадщини. Постанова КМУ № 164 від 28.02.2022 («Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»), яка передбачала зупинення строку, суперечить ст. 1270–1272 ЦК України.

  • Постанова КЦС ВС від 25.01.2023 у справі № 676/47/21: Зупинення строку для прийняття спадщини не допускається. Суд поновлює строк лише за наявності поважних причин.
  • Постанова КЦС ВС від 21.06.2023 у справі № 175/1404/19: Факт відкриття спадкової справи за заявою, поданою з порушенням строку, не означає прийняття спадщини.

3. Поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини

Частина 3 статті 1272 ЦК України: Якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Закон гарантує спадкоємцю право звернутися до суду, якщо він пропустив шестимісячний строк з поважних причин. Визначення цих причин належить до розсуду суду, але вони мають бути об’єктивними, непереборними та істотними труднощами.

Загальні критерії поважності:

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанова ВП ВС від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24): Поважними причинами є такі, що пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця у вчиненні дій, необхідних для подання заяви про прийняття спадщини.

Критерії з практики та доктрини:

  • обставини повинні існувати у шестимісячний строк після відкриття спадщини;
  • оцінюються лише ті труднощі, що існували реально, а не суб’єктивно сприймалися спадкоємцем;
  • суд не може поновити строк без доведених підстав, оскільки це порушує принцип правової визначеності та інтереси інших спадкоємців або територіальної громади.

Поважні причини, визнані Верховним Судом:

1. Тривала хвороба, що унеможливила звернення до нотаріуса: Постанова КЦС ВС від 17.03.2021 у справі № 638/17145/17.

2. Велика відстань між місцем проживання спадкоємця та спадковим майном: Та сама постанова ВС № 638/17145/17.

3. Служба у Збройних Силах України або тривалі закордонні відрядження: Постанова КЦС ВС від 17.02.2022 у справі № 953/15603/20.

4. Тимчасова непрацездатність (раптове захворювання): Постанова КЦС ВС від 23.11.2020 у справі № 315/714/19. Суд визнав гостре раптове захворювання, що спричинило пропуск у 3 дні, поважною причиною.

5. Тяжкий емоційний стан через смерть близької особи: Постанова КЦС ВС від 16.08.2023 у справі № 758/13293/18. Стрес після смерті матері у 18-річному віці та незначний строк пропуску — поважна причина.

6. Необхідність отримання свідоцтва про смерть з окупованої території: Постанова КЦС ВС від 30.11.2021 у справі № 418/3478/19.

7. Реєстрація смерті як невідомої особи: Постанова КЦС ВС від 23.12.2021 у справі № 645/7452/19.

Причини, що не визнаються поважними:

  • необізнаність про смерть спадкодавця або про наявність спадщини;
  • юридична необізнаність, похилий вік, непрацездатність;
  • відсутність коштів на дорогу, несприятливі погодні умови;
  • неприязні відносини зі спадкодавцем;
  • недобросовісна поведінка іншого спадкоємця або нотаріуса.

Судова практика:

  • ВСУ від 04.11.2015 № 6-1486цс15;
  • ВС від 20.09.2023 № 638/16540/20;
  • ВС від 16.08.2023 № 758/13293/18;
  • ВС від 01.06.2022 № 148/1805/20.

4. Місця відкриття спадщини

Стаття 1221 ЦК України від 30.01.2024 (Закон № 3450-IX):

  • Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
  • Якщо воно невідоме — місцезнаходження нерухомого майна або його основної частини.
  • Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання за кордоном, місце відкриття визначається за Законом «Про міжнародне приватне право».

Судова практика щодо визначення місця відкриття спадщини:

  • Спадщина на окупованій території: Постанова КЦС ВС від 13.11.2023 у справі № 638/7337/21.Спадкоємець може звернутися із заявою про прийняття спадщини до будь-якого нотаріуса на підконтрольній Україні території. Заява, подана на окупованій території (АРК), не має юридичної сили.
  • Смерть за кордоном, майно в Україні: Постанова ОП КЦС ВС від 13.03.2023 у справі № 398/1796/20. Якщо спадкодавець помер за межами України, але майно знаходиться в Україні — спадщина відкривається за місцем розташування майна.
  • Подання заяви поштою: Постанова КЦС ВС від 09.02.2022 у справі № 709/769/19. Закон не позбавляє спадкоємця права подати заяву поштою або через орган місцевого самоврядування.
  • Оцінка документів з окупованих територій: Постанова КЦС ВС від 28.06.2023 у справі № 524/1413/22. Документи, видані органами РФ на тимчасово окупованих територіях, є недопустимими доказами прийняття спадщини.

5. Актуальні питання спадкування згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України

Стаття 1268 ЦК України:

  1. Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.
  2. Спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї.
  3. Прийняття спадщини іншими спадкоємцями здійснюється подачею заяви до нотаріуса.

Суть положення ч. 3 ст. 1268 ЦК:

Ця норма надає пільговий спосіб прийняття спадщини — фактичний (автоматичний), без необхідності звернення до нотаріуса, якщо спадкоємець:

  1. Постійно проживав із померлим на момент відкриття спадщини;
  2. Не заявив протягом шести місяців про відмову від спадщини.

Таким чином, закон визнає, що спільне проживання — це певна форма волевиявлення щодо прийняття спадщини.

Норма стосується не лише спадкоємців за законом, але й обов’язкових спадкоємців (дітей, непрацездатних батьків, утриманців тощо).

Обов’язковий спадкоємець може вважатися таким, що прийняв спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК, навіть якщо він не подавав заяви.

Закон не вимагає обов’язкового реєстраційного підтвердження місця проживання — це може бути фактичне спільне проживання (підтверджується свідками, довідками, комунальними рахунками, актами місцевої ради тощо).

Судова практика:

  • ОП КЦС ВС від 04.11.2024 у справі № 532/1550/23: Обов’язковий спадкоємець, який постійно проживав із померлим, вважається таким, що прийняв спадщину, навіть без подання заяви нотаріусу. Суд підкреслив, що реєстрація місця проживання не є обов’язковою умовою для визнання факту постійного проживання.
  • КЦС ВС від 17.03.2021 у справі № 761/36415/18: Факт спільного проживання повинен підтверджуватися сукупністю доказів. Сам лише запис у паспорті або довідка ЖЕКу — недостатні.
  • КЦС ВС від 19.01.2022 у справі № 214/1534/19: Суд визнав факт прийняття спадщини спадкоємцем, який проживав із померлим, попри відсутність реєстрації.

6. Поєднання права спадкоємця на спадкування за заповітом та за законом

У спадкових правовідносинах можливе одночасне поєднання спадкування за заповітом і за законом, якщо:

  • спадкоємець зазначений у заповіті лише на частину майна,
  • а інша частина спадщини не охоплена заповітом.

У цьому випадку така особа може спадкувати:

  • за заповітом — частину, прямо визначену у ньому;
  • за законом — частину, не охоплену заповітом (ст. 1223 ЦК).

Нормативна база:

  • Стаття 1223 ЦК України:
    1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
    2. Якщо заповітом охоплено не все майно, решта спадкується за законом.
  • Стаття 1261 ЦК України — визначає черги спадкоємців за законом.

Спадкоємець може бути одночасно спадкоємцем за заповітом і за законом.
Наприклад, якщо у заповіті зазначено квартиру, а інше майно (земельна ділянка, автомобіль) не заповідані — вони переходять за законом.

Необізнаність про наявність заповіту не є поважною причиною для поновлення строку на прийняття спадщини.

Це підтверджує судова практика: спадкоємець повинен діяти активно та вживати заходів для захисту своїх прав.

Судова практика:

  • Постанова КЦС ВС від 30.11.2021 у справі № 418/3478/19: Необізнаність про заповіт не є поважною причиною пропуску строку. Суд зазначив, що спадкоємець має обов’язок виявляти належну дбайливість щодо захисту свого права.
  • Постанова КЦС ВС від 23.12.2021 у справі № 645/7452/19: Особа, яка є спадкоємцем за заповітом і за законом, може реалізувати обидва права, але в межах строків, установлених законом.
  • Постанова КЦС ВС від 12.07.2023 у справі № 308/15025/20: Суд підтвердив, що спадкування за законом можливе щодо тієї частини спадщини, яку не охоплено заповітом, навіть якщо в заповіті не передбачено цього спадкоємця.

7. Окремі аспекти спадкування з іноземним елементом

Згідно з ч. 3 ст. 1221 ЦК України, якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».

Визначення місця відкриття спадщини з іноземним елементом:

Відповідно до статей 70–72 Закону України «Про міжнародне приватне право»: Спадкування регулюється правом держави, де спадкодавець мав останнє місце проживання.

Щодо нерухомого майна, спадкування визначається правом держави, де це майно розташоване.

Форма заповіту визначається правом місця його складення (lex loci actus), якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Таким чином, якщо громадянин України проживав за кордоном, але залишив майно в Україні, відкриття спадщини здійснюється за місцем розташування цього майна, а застосовуване право визначається за Законом.

Судова практика:

  • Постанова Об’єднаної палати КЦС ВС від 13.03.2023 у справі № 398/1796/20: Суд дійшов висновку, що якщо спадкодавець помер за межами України, але мав нерухомість в Україні, спадщина відкривається за місцем розташування майна, а не за кордоном. Водночас застосовується українське право, якщо спадкове майно розташоване на її території.
  • Постанова КЦС ВС від 13.11.2023 у справі № 638/7337/21: Заяви про прийняття спадщини, подані на тимчасово окупованій території (АРК), є юридично нікчемними, оскільки органи, що їх прийняли, не мають правомочності за законодавством України. Спадкоємець має право подати заяву будь-якому нотаріусу на підконтрольній території України.
  • Постанова КЦС ВС від 22.02.2023 у справі № 707/3054/19: При визначенні місця відкриття спадщини за кордоном нотаріус має керуватися норми міжнародного приватного права та вимагати підтвердження, що майно належало спадкодавцю в іншій державі.

8. Спадкування права на отримання соціальних виплат

Стаття 1230 ЦК України:

  1. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
  2. Право на відшкодування моральної шкоди, присудженої судом, входить до складу спадщини.

Отже, спадкування права на соціальні виплати (пенсії, допомоги, компенсації, судові стягнення тощо) можливе лише тоді, коли:

  • це право було визначене або присуджене спадкодавцю до його смерті, або
  • виплата була нарахована, але не отримана.

Види соціальних виплат, що можуть успадковуватись:

  1. Нараховані, але не виплачені пенсії, допомоги, соціальні пільги: входять до складу спадщини.
  2. Присуджена судом компенсація моральної шкоди: переходить до спадкоємців.
  3. Право на подання позову про моральну шкоду: не переходить у спадщину, оскільки це особисте немайнове право.

Право на компенсацію моральної шкоди є особистим; у разі смерті позивача процесуальне правонаступництво не допускається.

Судова практика:

  • Постанова КЦС ВС від 11.03.2020 у справі № 761/28426/18: У разі смерті особи, яка подала позов про стягнення моральної шкоди, правонаступництво не допускається. Лише якщо суд вже присудив компенсацію, її розмір входить до складу спадщини.
  • Постанова КЦС ВС від 18.05.2022 у справі № 607/1506/19: До спадкоємців переходить право вимоги вже присудженої компенсації моральної шкоди; але не саме право вимагати таку компенсацію.
  • Постанова КЦС ВС від 16.03.2023 у справі № 200/2632/19: Якщо спадкодавець помер після ухвалення судового рішення, але до отримання коштів — ці суми є частиною спадщини.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: