Стаття 6 закону “Про санкції” за своїм змістом фактично є нікчемною, однак вона діє: Марина Ставнійчук

Про юридичну невизначеність та нікчемність окремих статей закону про санкції повідомила Марина Ставнійчук адвокат, член Венеціанської комісії від України (2009—2014 рр.), Голова комітету НААУ з питань верховенства права в інтерв’ю Закон і Бізнес.

Стаття 6 закону «Про санкції» за своїм змістом фактично є нікчемною, однак вона діє. І її інтерпретацій через правову невизначеність може бути безліч.

Недосконалість, незавершеність, загальність цієї та інших статей закону відкривають можливості для свавілля тих, хто цей закон застосовує. Адже він фактично не відповідає правовому порядку держави та хибує правовим цинізмом, тобто на догоду певним політичним завданням порушуються принципи права, правовий порядок держави.

І дуже складно в наших умовах розрізнити суть цього політичного моменту: пов’язана вона з національною безпекою чи, навпаки, з перерозподілом сфер впливу або падінням рейтингу Президента. Довіри немає! А отже, і легітимності владних рішень.

До прикладу, у новому законі «Про боротьбу з тероризмом» дано визначення важливим, ключовим, як на мене, термінам «тероризм», «терористична діяльність». Отже, тероризм — це суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози скоєння злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Цей підхід є визначальним, у тому числі й для закону «Про санкції». Адже в ч.2 ст.1, п.1 ч.1 ст.3 цього закону передбачено, що санкції

застосовуються до суб’єктів, які ведуть терористичну діяльність або сприяють їй.

Кожному фахівцю зрозуміло, що в інших сенсах, окрім визначених спеціальним законом «Про боротьбу з тероризмом», поняття тероризму, терористичної діяльності розглядати не можна. Проте РНБО і його члени підводять під ці поняття зовсім інше, не передбачене законодавством розуміння цього правового явища, поширюючи тероризм на інформаційну галузь, митну, міжнародно-правову сфери та ін.