Антон Кориневич – агент України в Міжнародному суді ООН, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, юрист-міжнародник, викладач розповів про зміни в міжнародному гуманітарному праві, міжнародному кримінальному праві, які мала би принести перемога України в російсько-українській війні.
Про це він заявив в інтерв’ю ЮГ.
“Сучасну систему міжнародного права слід змінювати. Не всі джерела та інституції можуть адекватно й ефективно бути застосованими при наявних реаліях міжнародних відносин і, зокрема, на тлі агресивної війни росії проти України.
Мені здається, що ми повинні думати й працювати заради внесення точкових змін у міжнародне гуманітарне право, щоб закрити наразі наявні прогалини. Наприклад, ті, що стосуються захисту цивільних затриманих осіб. Або, скажімо, використання певних засобів ведення війни, що застосовуються з мінімальним людським втручанням, тобто апаратів, які не керуються людиною чи керуються мінімальним чином і працюють автономно”, – зазначив Кориневич.
Агент України в Міжнародному суді ООН вважає, що не можна кардинально змінювати всю систему, однак, точкові зміни та доповнення вкрай необхідні.
“Так МГП розвивалося протягом ХХ століття. Де виникала якась прогалина, міжнародне гуманітарне право закривало її точковими змінами. Наприклад, у 1977 році міжнародна спільнота прийняла Другий додатковий протокол (Протокол II) до Женевських конвенцій 1949 року. Він стосується захисту жертв неміжнародних збройних конфліктів. Протокол ІІ був прийнятий, зокрема, тому, що у договірному міжнародному гуманітарному праві, крім спільної для чотирьох Женевських конвенцій ст. 3, по суті, не було договірних джерел про захист жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру.
Повторюся, актуалізувати міжнародне гуманітарне право можна точково, доповненнями як «права Женеви», так і «права Гааги».
А ось чого, як мені здається, робити не варто, так це ставити під сумнів корпус Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. Чотири Женевські конвенції є на сьогодні загальним універсальним міжнародним правом, ці міжнародні договори ратифікували всі держави світу. У тій ситуації, яку маємо в міжнародних відносинах нині, навряд чи подібне було би можливим. Саме Женевські конвенції повинні залишатися ключовими міжнародними договорами у контексті захисту жертв збройних конфліктів”, – вважає Кориневич.
На думку агента України в Міжнародному суді ООН, Міжнародний кримінальний суд повинен мати можливість здійснювати юрисдикцію щодо злочину агресії на таких самих умовах і засадах, як він здійснює юрисдикцію щодо трьох інших категорій міжнародних злочинів. Також, необхідно продовжувати працювати над створенням Трибуналу.
“Щодо міжнародного кримінального права, тут, думаю, можемо говорити про необхідність перегляду юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії. Необхідність цього ми побачили у випадку відкритої агресивної війни росії проти України. Вочевидь, можемо думати про те, що Міжнародний кримінальний суд повинен мати можливість здійснювати юрисдикцію щодо злочину агресії на таких самих умовах і засадах, як він здійснює юрисдикцію щодо трьох інших категорій міжнародних злочинів: злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів. Видається, таке питання варте уваги юристів-міжнародників.
Але маємо враховувати, що навіть якщо найближчим часом Міжнародний кримінальний суд зможе отримати можливість здійснювати юрисдикцію щодо злочину агресії на таких самих засадах, як щодо інших міжнародних злочинів, це не закриє наявну прогалину щодо відповідальності за вчинення злочину агресії проти України.
Тому нам потрібно продовжувати працювати над створенням Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України”, –
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.