Про переваги й застереження щодо розгляду справ у дистанційному режимі розповів голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час Міжнародної науково-практичної конференції «Національне та міжнародне право: історія, сучасність, перспективи розвитку».
Про це повідомляє прес-служба Судової влади.
проблемним аспектом, на який звернув увагу очільник КАС ВС, є те, що Законом № 540-ІХ дистанційна форма правосуддя задумувалася, передусім, для об’єктивної зручності сторін судового процесу, але не суддів, які мають прибути до залу судового засідання, що в сучасних умовах буває зробити непросто. Наразі немає чіткої відповіді на питання, як в умовах воєнного чи надзвичайного стану забезпечити, з одного боку, реалізацію конституційного принципу щодо непорушності й безперервності правосуддя, а з іншого – безпечні умови реалізації права суддів на працю, а кожному позивачеві – гарантований судовий захист у цих умовах.
Дистанційна форма правосуддя може хоча б частково вирішити питання щодо безпеки для суддівського корпусу. Проте не все так просто. Ця форма правосуддя є значно ускладненою в першій та апеляційній інстанціях, які приймають рішення у справі на основі дослідження фактичних обставин, доказів у судовій справі. Тому для суддів перших двох інстанцій інколи вкрай важливо взяти, наприклад, оригінал документа в руки, щоб упевнитися в його дійсності, нефальшивості тощо.
Суд же касаційної інстанції приймає рішення в судовій справі з питань права, що в цілому не потребує предметного аналізу доказів, фактів у цій чи іншій судовій справі.
Михайло Смокович висловив думку, що дистанційна форма правосуддя є правомірною, якщо укладатиметься в рамки спеціалізованого судового процесу.