Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі – відповідач, КДКА Київської області), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 15/2025 від 22.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення № 15/2025 від 22.01.2025 про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийняте відповідачем з порушенням ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 26 Положення, оскільки відповідач не повідомив його про проведення перевірки, і як наслідок, позбавив можливості надати письмові пояснення по суті заявлених у скарзі порушень напередодні порушення дисциплінарної справи за скаргою та з порушеннями ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки відповідач здійснював розгляд дисциплінарної справи не на засадах змагальності та не заслухав пояснень позивача по суті заявлених у скарзі порушень. Також, позивач вважає, що рішення прийняте з порушенням пп. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки відповідач не врахував обставини, що свідчать про відсутність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте не на підставі Закону та Положення, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також без урахування права позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог та зазначив, що під час розгляду дисциплінарної скарги дисциплінарною палатою встановлено, що адвокатом ОСОБА_1. під час допиту в якості свідка розголошено інформацію, яка носить конфіденційний характер та є адвокатською таємницею, дозвіл на розголошення якої адвокату не надавався. Крім того, вказану інформацію зафіксовано у протоколі допиту свідка та використано стороною обвинувачення як доказ для притягнення скаржника до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, продовження тримання під вартою, накладення арешту на майно та прийняття інших процесуальних рішень що погіршують його становище. У зв`язку з цим, адвокат ОСОБА_1 без дозволу клієнта розголосив адвокатську таємницю, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 2, 3, 4 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики та розголошення адвокатської таємниці.
КДКА Київської області вважає оскаржуване рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 15/2025 від 22.01.2025 обґрунтованим, вмотивованим і законним, а поданий ОСОБА_1 позов безпідставним.
Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням строку на звернення до адміністративного суду.
Водночас, у матеріалах справи наявна заява позивача про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що позивач не був присутній на розгляді його дисциплінарної справи 22.01.2025р., у зв`язку із чим не міг дізнатися про факт прийняття спірного рішення 22.01.2025р. Стверджує, що ознайомився з текстом оскаржуваного рішення 26.03.2025р. після отримання відповіді на адвокатський запит свого представника, при цьому звернувся до суду із даним позовом 24.04.2025р., тобто у строк, визначений приписами ч. 1 ст. 42 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (30 днів з дня прийняття спірного рішення).
За результатом вивчення змісту поданої заяви, судом установлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача, при цьому, задовольняє заяву позивача, тим самим поновлює позивачу строк на звернення до суду із даним позовом.
Представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначив, що скаржник у межах дисциплінарної справи щодо позивача, хоч і стверджував, що повідомлена позивачем в ході допиту інформація була адвокатською таємницею, проте в той же час повністю заперечував правдивість цієї ж інформації, зокрема, в межах окремого кримінального провадження. Вказане, на думку позивача, свідчить, що позиція відповідача про нібито розголошення позивачем адвокатської таємниці в ході допиту є абсолютно необґрунтованою, адже не може визнаватися розголошенням адвокатської таємниці факт повідомлення особою інформації, яка навіть не відповідає дійсності. Водночас, відповідач не надав позивачу можливість у межах розгляду дисциплінарної справи надати пояснення щодо заявлених порушень.
Також, у додаткових поясненнях представник позивача зазначив, що відзив не містить жодних спростувань та доводів щодо вказаних у позові порушень.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3841/10 від 18 грудня 2008 року.
22 липня 2024 року до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 (далі Скаржник) про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 . Зі змісту скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_1 без дозволу скаржника розголосив адвокатську таємницю, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 2, 3, 4 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Рішенням КДКА Київської області від 16.10.2024 № 164/2024 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .
Рішенням КДКА Київської області від 22.01.2025 № 15/2025 притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2, 3, 4 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення присяги адвоката України, грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці та невиконання своїх професійних обов`язків) та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік.
Вважаючи, що вказане рішення прийнято з порушенням вимог, встановлених Законом та Положенням, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076-VI).
Статтею 33 Закону №5076-VI передбачено загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката, а саме адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Частиною другою цієї статті передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
Статтею 41 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Відповідно до частини першої статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні – це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Водночас, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Проте суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, а саме: чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №826/14291/17.
Водночас, вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень обмежується принципом законності (частина друга статті 19 Конституції України) та принципом верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), а також запровадженими процедурами. Дискреція, яка реалізується суб`єктами владних повноважень у публічних інтересах відповідно до статті 3 Конституції України, є найкращим способом її здійснення стосовно особи.
Як указано в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.
Дискреційне повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, підстав для прийняття відповідного рішення КДКА у дисциплінарній справі відносно позивача, не означає, що орган, який ухвалює рішення в межах дискреції, не покладає на нього обов`язок дотримуватися власних процедур, встановлених ним самим.
Так, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» – справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Водночас, вказана доктрина стосується усіх суб`єктів владних повноважень, зокрема, КДКА, яка є стороною у правовідносинах з особою – адвокатом, має публічно-правовий характер, діяльність якого у сфері дисциплінарного провадження чітко регламентується Законом та іншими нормативними актами.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення №120).
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №5076-VI та пункту 9 Положення №120 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
За приписами частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно з пунктом 26 Положення № 120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
З матеріалів справи вбачається, що скаржником подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області скаргу 22.07.2024 за вх. № 715.
Відповідно до доручення голови дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанова Є.В. від 25.07.2024 перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), доручено члену дисциплінарної палати КДКА Київської області Маліневському О.М.
Член дисциплінарної палати КДКА Київської області Маліневський О.М. звернувся до адвоката ОСОБА_1. з повідомленням від 12.08.2024 вих № 704 щодо надходження заяви (скарги) ОСОБА_2 та запропоновано в порядку пункту 26 Положення № 120 ознайомитись із матеріалами скарги та надати свої пояснення в строк до 26.08.2024.
Відповідачем долучено копію фіскального чека про надіслання вказаного повідомлення від 12.08.2024 вих № 704 поштою на адресу адвоката ОСОБА_1. – 14.08.2024, тобто з порушенням триденного терміну, встановленого пунктом 26 Положення № 120.
Однак, позивач вказав, що жодного повідомлення про проведення перевірки та необхідність надання письмових пояснень від відповідача він не отримував.
В матеріалах дисциплінарної справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення адресату чи повернутий поштовий конверт з вмістом відправлення.
Без отримання пояснень адвоката, 26.09.2024 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Маліневським О.М. складено довідку щодо проведеної перевірки матеріалів за скаргою стосовно адвоката ОСОБА_1 з пропозицією прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи з скаргою. В подальшому, дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення від 16.10.2024 №164/2024 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Як вбачається із наданих відповідачем копій матеріалів дисциплінарної справи, копію скарги та вказане повідомлення від 12.08.2024 вих № 704 отримано ОСОБА_1 нарочно лише 20.11.2024, тобто вже після порушення стосовно нього дисциплінарної справи.
Крім того, як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, копію рішення від 16.10.2024 №164/2024 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 надіслано останньому з порушенням строку, встановленого частиною другою статті 39 Закону №5076-VI та пункту 33 Положення № 120.
Згідно з положеннями вказаних норм рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Супровідний лист про надіслання рішення від 16.10.2024 №164/2024 про порушення дисциплінарної справи та довідки від 26.09.2024 складений 29.10.2024 вих. №958. Однак, доказів надіслання позивачу вказаного листа з додатками до нього відповідачем не надано.
За приписами статті 40 Закону №5076-VI, а також Положення № 120 дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.
Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Як вбачається з поданих матеріалів, розгляд дисциплінарної справи призначався на 20.11.2024, 18.12.2024 та 22.01.2025.
На засідання, призначені на 20.11.2024 та 18.12.2024, позивач прибув, однак не мав можливості висловити свої аргументи та пояснення щодо суті зазначених у скарзі порушень, оскільки розгляд в ці дати не відбувся, що відповідачем жодним чином не спростовано.
На засідання, призначене 22.01.2025, позивач не прибув через незадовільний стан здоров`я, про що ним було повідомлено відповідача шляхом надіслання клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, відповідач проігнорував положення абзацу 4 частини другої статті 40 Закону №5076-VI та клопотання позивача про відкладення розгляду справи з поважних причин, та розглянув дисциплінарну справу 22.01.2025 за відсутності позивача.
В контексті викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту прийнятого дисциплінарною палатою КДКА Київської області рішення від 22.01.2025 вбачається, що 08.02.2024 адвоката ОСОБА_1 було допитано як свідка у кримінальному провадженні № 42023000000001288 від 04.08.2023 за підозрою скаржника у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України. У ході допиту адвокат ОСОБА_1. надав слідчому покази з приводу подій та обставин, що стали йому відомі під час здійснення ним адвокатської діяльності та надання правничої допомоги Скаржнику, зокрема інформацію про нього, питання з яких він звертався до адвоката, а також про зміст наданих йому порад та консультацій. Розголошена адвокатом ОСОБА_1 інформація носить конфіденційний характер та є адвокатською таємницею, дозвіл на розголошення якої адвокату не надавався. Крім того, вказану інформацію зафіксовано у протоколі допиту свідка та використано стороною обвинувачення як доказ для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, продовження тримання під вартою, накладення арешту на майно та прийняття інших процесуальних рішень що погіршують його становище. Таким чином, адвокат ОСОБА_1 без дозволу клієнта розголосив адвокатську таємницю, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 2, 3, 4 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, тобто порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики та розголошення адвокатської таємниці.
Відповідно до змісту самої скарги вказано, що між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли правовідносини, які тривали з 2002 по 2019 рік та полягали у представництві інтересів Скаржника у судах та органах державної влади, наданні консультацій, роз`яснень з адміністративних, цивільно-правових та господарських правовідносин, а також підготовці документів правового характеру. В підтвердження цього до Скарги надано, зокрема копію протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 08.02.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000001288 від 04.08.2023 та стенограм відеозапису допиту як свідка ОСОБА_1 , де останній у своїх показах зазначив:
«Я знайомий з ОСОБА_2 , знайомий з 2002 року, весни, я з ним познайомився, коли тоді проходили вибори до Верховної Ради. Я працював в компанії, то працював в компанії, яка надавала в тому числі партії СДПО, йому як члену СДПО правову допомогу, я тоді працював помічником адвоката стосовно виборчого процесу. Ми надавали консультації, представляли в судах, я особисто представляв ОСОБА_2 у Верховному суді. Там по Закарпаттю ми оскаржували…
…Потім я наступного разу (нерозбірливо) вибори, ми там оскаржували, безрезультатно. Потім я з ним наступного разу пересікся також в 2000 році влітку були довибори по 202 виборчому округу, якщо я не помиляюсь номер округу в місті Черкаси. Він тоді… Основним суперником його була ОСОБА_3 , ми тоді виграли, він виграв вибори у ОСОБА_3 в тому числі, які там… Ми надавали правову допомогу, також представляли в судах, консультували вже не партію, а особисто…
…Ну я потім якийсь час з ним взагалі не бачився, а потім 2004-2005, можливо, року давно вже було, не пам`ятаю, колега запропонував, із моїх знайомих, працював у нього в той час, і запропонував прийти на роботу в якості юриста. Я з того часу з ним працював з деякими перервами. Потім я, які періоди перерви були я не пам`ятаю
Потім я, принципі з дві тисячі може сьомого, а може восьмого року почав часто майже весь час з ним працював. Я консультував його, такі всякі, по бізнес питанням, які такого плану робота була. Ну це був період з десь 2006, можливо, 2004 року по 2019 рік, навіть можна сказати по початок 19 року. Дев`ятнадцятий рік мій офіс знаходився в належних йому приміщеннях, от».
Крім цього, у скарзі вказано, що покази ОСОБА_1 у сукупності з іншими доказами було використано стороною обвинувачення у кримінальному провадженні № 42023000000001288 та покладено в основу рішення від 08.02.2024 про повідомлення про нову підозру Скаржнику.
Разом з тим, позивач заперечував проти вказаних доводів відповідача та вказав, що повідомлення вищезазначених відомостей не може бути кваліфіковано як розголошення адвокатської таємниці.
Позивач зазначив, що насправді ж у ході допиту він повідомив слідчому загальновідому інформацію щодо участі Скаржника у виборах, оскарження їх результатів та діяльності Скаржника як народного депутата. Інші відомості, повідомлені ним у рамках допиту, стосувалися виключно (1) угоди Скаржника щодо придбання нерухомості в Автономній Республіці Крим (до анексії), (2) компанії, яка виступала покупцем такої нерухомості, її фактичного кінцевого бенефіціарного власника, яким є Скаржник, та (3) обставин, пов`язаних із таким придбанням, а саме: тих, що стосувалися обслуговування такої нерухомості вже після анексії АРК. Позивач був засновником компанії-покупця нерухомості, попередній договір придбання цієї нерухомості, укладений позивачем від імені компанії-покупця на підставі довіреності, а також сама довіреність на укладення такого договору були знайдені та вилучені слідчим під час обшуку житла позивача. Саме за таких обставин позивач надав відповідні пояснення слідчому.
Позивач стверджує та звертає увагу на те, що Скаржник хоч і стверджував, що повідомлена позивачем під час допиту інформація була адвокатською таємницею, проте в той же час сам Скаржник повністю заперечував правдивість цієї ж інформації, оскільки за його заявою розпочато розслідування у кримінальному провадженні за надання неправдивих свідчень.
Так, до матеріалів справи позивачем долучено лист Головного слідчого управління Служби безпеки України №6/1-8836 від 25.06.2025, яким підтверджено, що слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100003844 від 22.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 cm. 384 КК України, відомості щодо якого внесені до ЄРДР на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2024 (справа № 761/27995/24), якою зобов`язано орган досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо факту надання завідомо неправдивих показань свідком ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42023000000001288.
Відтак, як вважає позивач, сам факт звернення Скаржника із заявою проти нього щодо надання у ході допиту неправдивих відомостей, які, у свою чергу, нібито були адвокатською таємницею, свідчить, що позиція відповідача про розголошення позивачем адвокатської таємниці в ході допиту є абсолютно необґрунтованою, так як не може визнаватися розголошенням адвокатської таємниці факт повідомлення особою інформації, яка не відповідає дійсності.
Крім того, позивач зазначив, що він повідомив слідчому інформацію, отриману ним під час роботи юристом у компанії Скаржника, а не під час здійснення ним адвокатської діяльності і надання правової допомоги Скаржнику. Відносини між позивачем та Скаржником мали характер трудових та цивільно-правових відносин, вони не відповідали критеріям адвокатської діяльності, визначеним в абз. 2 ч. 1 статті 1 Закону №5076-VI. Обставини, що стали предметом допиту позивача, стосувались компаній, які фактично контролювались Скаржником, та їхньої господарської діяльності. Позивач працював юристом у частині, що стосувалась бізнесу Скаржника, виконував доручення та забезпечував виконання рішень Скаржника щодо управління його компаніями, за вказівкою Скаржника виконував функції директора та учасника компаній, які контролювалися Скаржником, за таку роботу позивач отримував заробітну плату.
Також, позивач вказав, що інформація, повідомлена ним правоохоронним органам на допиті, стосувалась комерційних угод з придбання та обслуговування нерухомості. Проте, жодних документів, які б підтверджували, що позивач діяв як адвокат Скаржника у рамках комерційних угод, інформація щодо яких були розкрита ним у ході його допиту і яка, відтак, могла б потенційно кваліфікуватись як «адвокатська таємниця» Скаржник не надав і не міг би надати.
Дослідивши подані документи та пояснення сторін, суд зазначає, що відповідач не заслухав та не надавав належної оцінки аргументам позивача, не з`ясував в повному обсязі викладені у скарзі обставини та не дослідив усі необхідні відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.
За змістом пункту 43 Положення № 120, який є подібним до положень статті 40 Закону №5076-VI, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки; пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу; особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону №5076-VI та пункту 51 Положення № 120 Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
Однак, оскаржуване рішення ґрунтується лише на змісті поданої скарги, без пояснень адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу.
Зі змісту наведених вище норм слідує, що проведення розгляду дисциплінарної справи має здійснюватися з дотриманням принципу змагальності, що передбачає надання адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, можливість захищати себе, у тому числі, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів, заявлення клопотань та відводів членам дисциплінарної палати.
Зазначене є певною гарантією дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
Втім, таке право адвоката в межах дотримання принципу змагальності під час розгляду відносно нього дисциплінарної справи, не є абсолютним.
З метою недопущення зловживань своїми правами, при повторній неявці на засідання щодо розгляду дисциплінарної справи, лише за умови належно повідомленого адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наділена правом здійснювати розгляд без його участі, незалежно від поважності причин неявки.
Результатом належного та завчасного повідомлення є фактична обізнаність адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.
При цьому, визначення у законі такого принципу як змагальність означає, що законодавцем надано значення можливості адвоката, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, захищати себе під час його проведення, що у свою чергу вказує на важливість перевірки дотримання цього принципу КДКА під час надання оцінки правомірності ухвалених КДКА рішень.
У ході судового розгляду встановлено, що позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи, натомість, відповідачем не зазначено чи було взято до уваги подане клопотання, чи було відхилено і з яких підстав.
Таким чином, беручи до уваги все вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте не на підставі та не у спосіб, визначених Законом №5076-VI та Положенням, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а наведені ним доводи не спростовано відповідачем в ході розгляду справи.
За таких обставин, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15 (1 поверх), код ЄДРПОУ 23243231) про визнання протиправним та скасування рішення, – задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15 (1 поверх), код ЄДРПОУ 23243231) від 22.01.2025 року № 15/2025.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15 (1 поверх), код ЄДРПОУ 23243231).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.