Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Епель О.В.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Ради адвокатів Київської області, про скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, –
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Ради адвокатів Київської області, в якому просив суд про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.03.2021 №74/2021 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.03.2021 №74/2021 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів не відповідає вимогам діючого законодавства у зв`язку з відсутністю порушення позивачем присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з урахуванням того, що в оскаржуваному рішенні конкретно не вказано які дії позивача, як адвоката, мають ознаки дисциплінарного проступку, у розумінні положень ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2022 року в задоволенні позовних вимог – відмовлено.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що адвокат ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування, оскільки таке співробітництво може мати місце лише коли воно зафіксоване у законний спосіб. Однак, як зазначає апелянт, в даному випадку, жодної постанови про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів чи ухвали слідчого судді, який надав дозвіл на проведення негласних слідчих дій, чи факту залучення правоохоронними органами до негласних слідчих заходів, адвоката, чи його згоди на це – матеріали справи не містять.
Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції не дослідив обставини, які мають важливе значення для справи, а саме, що в рамках кримінального провадження №62020000000000621 від 30.07.2020 (яке було закрите слідчим по строкам) вина підозрюваного ОСОБА_2 не підтвердилась взагалі, що безпосередньо пов`язано із встановленням факту конфіденційного співробітництва позивача з органами досудового розслідування, який ним не заперечується.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 10.12.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6282/10 від 08.12.2017, видане Радою адвокатів Київської області) прийнято рішення від 27.01.2021 №25/2021, яким вирішено порушити справу відносно адвоката ОСОБА_1 та призначено розгляд дисциплінарної справи по суті.
Надалі, за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області прийнято рішення від 31.03.2021 №74/2021, яким вирішено притягнуто адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6282/10 від 08.12.2017, видане Радою адвокатів Київської області) до відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 2, 3, 5, 6 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення присяги адвоката України, правил адвокатської етики, невиконання професійних обов`язків і рішень органів адвокатського самоврядування; застосовано до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6282/10 від 08.12.2017, видане Радою адвокатів Київської області) дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України.
У мотивувальній частині даного рішення зазначено про те, що 30.07.2020 до ГУ “К” СБ України надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він повідомляв про факт вимагання отримання неправомірної вигоди співробітником Національної поліції України. За змістом вказаної заяви також випливає, що про повідомлення СБУ обставини адвокату стало відомо під час виконання ним договору про надання юридичних послуг, у справі про викрадення транспортного засобу, що був укладений з ОСОБА_3 , якому ОСОБА_1 і надавав допомогу по зазначеному питанню. У той же день, органом досудового розслідування – Центральним апаратом Державного бюро розслідувань – за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, було відкрито кримінальне провадження №62020000000000621, про що свідчить відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. З протоколу допита свідка – адвоката ОСОБА_1 , складеного 03.10.2020 у кримінальному провадженні №62020000000000621, серед іншого, вбачається, що адвокат, 03.10.2020 співробітниками УСБУ йому, у присутності понятих, було вручено 3000 доларів США купюрами по 100 доларів СШП для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту у кримінальному провадженні №62020000000000621, після чого близько 13 год. 30 хв. він домовився про зустріч із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Як повідомляв у своїх показах ОСОБА_1 , під час зустрічі з ОСОБА_2 останній зауважив, що у нього є інформація про те, що когось із співробітників УП ГУНП у м. Києві мають затримати за хабар, через що він переживає, у зв`язку з чим попросив пред`явити йому адвокатське посвідчення і, після того як ОСОБА_1 пред`явив своє посвідчення адвоката ОСОБА_2 заспокоївся та сказав, що не проти з ним далі спілкуватись. Далі, адвокат та скаржник продовжували спілкуватись, зокрема, як зазначає у своїх показах адвокат, обговорюючи подальші слідчі та процесуальні у кримінальному провадженні, в якому фігурує клієнт ОСОБА_1 , під час якої, за твердженням адвоката, він передав скаржникові грошові кошти у сумі 2000 доларів СШВ, нібито у рахунок закриття у подальшому кримінального провадження стосовно його клієнта. Як слідує з протоколу допиту, вже закінчивши зустріч, адвокат ОСОБА_1 знов зателефонував ОСОБА_2 та просив його про ще одну зустріч з ним у цей день. Після цього ОСОБА_2 пішов на зустріч з ОСОБА_1 і був затриманий працівниками правоохоронних органів. Підсумовуючи дані ДБР свої власні покази, адвокат ОСОБА_1 вказав наступне: “Таким чином, ОСОБА_2 03.10.2020 близько 14 год. 20 хв. у приміщенні під`їзду за адресою: АДРЕСА_2 отримав неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за закриття кримінального правопорушення за фактом угону автомобіля. В доповнення до протоколу додаю: схему розташування, на якій я власноручно вказав дані на 1 ст.”.
На підставі викладеного, за результатами розгляду справи, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла до висновку стосовно того, що за встановлених вище обставин, адвокат ОСОБА_1 взяв участь у конфіденційному співробітництві під час проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, використовуючи, при цьому, свій статус адвоката та захисника свого клієнта у кримінальному провадженні №12016100020010395.
Вважаючи рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.03.2021 №74/2021 необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, є Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Приписами ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Разом з цим, положеннями ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Приписами ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження – порушення дисциплінарної справи, – згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
У силу ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
За змістом ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла до висновку стосовно того, що за встановлених вище обставин, адвокат ОСОБА_1 взяв участь у конфіденційному співробітництві під час проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, використовуючи, при цьому, свій статус адвоката та захисника свого клієнта у кримінальному провадженні №12016100020010395, чим порушено п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ч.ч. 1, 2, 4 ст. 6, ст. 7, ч. 1 ст. 43 Правил адвокатської етики.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 6 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов`язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.
З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов`язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнта.
Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб.
Згідно зі ст. 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Стаття 9 Правил адвокатської етики встановлює неприпустимість конфлікту інтересів.
Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.
Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов`язані з відносинами адвоката з судом (ч. 1 ст. 43 Правил адвокатської етики).
У силу ч. 1 ст. 19 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.
Відповідно до ст. 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов`язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці.
Відповідно до ч. 2 ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України, забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій, зокрема адвокатів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 246 Кримінального процесуального кодексу України, негласні слідчі (розшукові) дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У контексті з викладеним судом першої інстанції вірно враховано, що у силу ст. 10 Правил адвокатської етики, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
Так, приймаючи оскаржуване рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області виходила з того, що адвокат ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування, використовуючи, при цьому, свій статус адвоката та захисника свого клієнта у кримінальному провадженні №12016100020010395.
Факт конфіденційного співробітництва адвоката підтверджено протоколом допиту свідка – адвоката ОСОБА_1 , складеного 03.10.2020 у кримінальному провадженні №62020000000000621, зміст якого наведено в оскаржуваному рішенні.
Апелянт не заперечує вказаний факт конфіденційного співробітництва, лише вказує, що протокол допиту у оригіналах заявником ОСОБА_2 із скаргою до КДКА подано не було.
Слід врахувати, що рішенням Ради адвокатів України від 15.11.2019 №123 затверджено роз`яснення щодо неприпустимості залучення адвоката до конфіденційної співпраці з органами досудового розслідування при наявній згоді клієнта.
Рада адвокатів України наголосила на законодавчо визначеному обов`язку правоохоронних органів здійснювати оперативно-розшукові заходи чи слідчі дії у рамках діючого законодавства, зокрема зазначеним органам забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва.
Погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність.
Рада адвокатів України в зазначеному рішенні також роз`яснила, що у контексті приписів ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, кожен адвокат зобов`язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантії адвокатської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.
Отже, у межах спірних правовідносин застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 246 та ч. 2 ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на приписи яких адвокат ОСОБА_1 у порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування.
Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно, з огляду на встановлені останнім порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
Крім цього, колегія суддів враховує, що під час розгляду дисциплінарної справи, ДП КДКА Київської області були дослідженні копії листів Одеської обласної прокуратури від 11.11.2020 р. за № 09/1/1-633-20, Харківської обласної прокуратури від 17.11.2020 р. № 31/3-27-18, Київської міської прокуратури від 12.11.2020 р. № 09/2-10978-20, Національного антикорупційного бюро України від 02.11.2020 р. №11-252/37944, Офісу Генерального прокурора України від 03.11.2020 р. № 09/1/1-р-2020, Державного розслідувань від 30.10.2020 р. № 31461-20/10-5/01-02-15251/20, Служби безпеки України від 11.11.2020 р. № 11/6-С-495/64, які за клопотанням скаржника були долучені до матеріалів дисциплінарної справи та зі змісту яких може вбачатися те, що співпраця адвоката – ОСОБА_1 з правоохоронними органами мала місце в ряді інших випадків, а отже носила систематичний характер(копії зазначених листів наявні в матеріалах справи).
Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не обґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.
В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2022 року – залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 31 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Епель
Є.І. Мєзєнцев
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.