Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.05.2023 №70/2023 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю.
Вказаний позов подано та підписано представником позивача – адвокатом Калінніковим Олексієм Валерійовичем.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
До позовної заяви представником позивача – адвокатом Калінніковим Олексієм Валерійовичем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Суд зазначає, що предметом позову є Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.05.2023 №70/2023 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю.
Представник позивача в клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін вказує, що враховуючи положення частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дана справа не відноситься до справ незначної складності, перелік яких визначений статтею 263 КАС України.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина ж друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа не відноситься до категорії справ незначної складності, проте враховуючи приписи частин четвертої статті 12 та статей 257, 260 КАС України може бути розглянута без проведення судового засідання.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам надається можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також – ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також – Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Також до позовної заяви представником позивача додано клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 7 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
В обґрунтування клопотання про витребування доказів представник позивача посилається на те, що представниками позивача здійснено усі залежні від них дії, спрямовані на отримання відповідних доказів самостійно шляхом направлення адвокатських запитів з вимогою про надання відомостей (інформації) та копій документів, на які станом на дату подачі позовної заяви не отримано відповідей та/або не надано запитуваних необхідних документів, доказів.
З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, надання оцінки доводам, покладеним в обґрунтування позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача, витребувати докази у справі від відповідача, зазначені у вказаному клопотанні.
Відповідно до п.12 ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень – повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 80, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
2. Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Витребувати докази від позивача:
– копію паспорту громадянина України позивача та картки платника податків (довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру) позивача;
– копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я позивача.
4. Витребувати докази у справі від відповідача:
– копію скарги адвокатів Титикало Р.С. та Костіна І.П. щодо дисциплінарних проступків адвоката ОСОБА_1 із усіма доданими до неї матеріалами;
– копію рішення відповідача про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;
– копії усіх матеріалів, отриманих або створених відповідачем під час розгляду скарги адвокатів Титикало Р.С. та Костіна І.П. щодо дисциплінарних проступків адвоката ОСОБА_1 ;
– копію рішення, яким визначено склад дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за період з дня надходження скарги до дня її розгляду;
– копії Положення, Регламенту або інших документів, що визначають статус, функції та завдання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області;
– копії протоколів засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області під час розгляду заяв про відвід, самовідвід членів дисциплінарної палати КДКА Київської області,
– копію протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.05.2023, на якому прийняте рішення №70/2023 від 24.05.2023;
– копію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.05.2023 №70/2023 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю, із доказами направлення позивачу;
– копію протокольного рішення КДКА Київської області від 19.04.2023 щодо розгляду заяви адвокатів Титикало Р.С. та Костіна І.П. про відвід члена дисциплінарної палати КДКА Київської області Бірюкової А.М.;
– копію заяви про самовідвід члена дисциплінарної палати КДКА Київської області Бірюкової А.М.;
– копію протокольного рішення КДКА Київської області від 19.04.2023 щодо розгляду заяви про самовідвід члена дисциплінарної палати КДКА Київської області Бірюкової А.М.;
– копію протокольного рішення КДКА Київської області від 24.05.2023 щодо розгляду заяви адвоката ОСОБА_1 про відвід дисциплінарної палати КДКА Київської області.
Витребувані докази надати суду впродовж двадцяти днів з дня отримання цієї ухвали із доказами направлення іншому учаснику справи.
5. Запропонувати відповідачу протягом двадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
6. Запропонувати позивачеві протягом семи днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
7. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
10. Повідомити відповідачу про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді (копія позовної заяви із доданими до неї матеріалами).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.