Суд затвердив угоду у справі про надання неправомірної вигоди судді між прокурором, адвокатом та його клієнтом

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,

прокурора         ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника         ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000370 від 01.07.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Вишневе Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня технічна, пенсіонера, одруженого, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с-ща Зелена Долина Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, адвоката, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 як виконавець і ОСОБА_5 як пособник обвинувачуються у вчиненні корупційного кримінального правопорушення за таких обставин.

30.11.2023 до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Цього ж дня за результатами автоматичного розподілу для одноособового розгляду справи визначено суддю Особу_1.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України Особа_1 як суддя Покровського районного суду Дніпропетровської був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29.11.2023 серії ААД № 273925, 29.11.2023 о 13 год 05 хв, водій ОСОБА_4 у с. Левадне, по вул. Центральна, керував автомобілем ВАЗ-2107 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

За невстановлених обставин, але не раніше 29.11.2023, ОСОБА_4 звернувся до адвоката ОСОБА_5 , який здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва № 4306 від 17.05.2019, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області, з проханням допомогти отримати рішення на свою користь у справі № 189/4328/23. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 усвідомлювали, що Особа_1, перебуваючи на посаді судді та розглядаючи справу № 189/4328/23, має повноваження прийняти рішення на користь ОСОБА_4 , а саме про закриття справи про адміністративне правопорушення. Під час розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 домовились, що ОСОБА_5 , використовуючи статус адвоката та знайомство із суддею Особою_1, запропонує останньому неправомірну вигоду за прийняття ним рішення у справі № 189/4328/23 на користь ОСОБА_4 .

Після цього, за невстановлених обставин, адвокат ОСОБА_5 зустрівся із суддею Особою_1 та висловив останньому пропозицію надати неправомірну вигоду за прийняття ним рішення у справі № 189/4328/23 на користь ОСОБА_4 . Суддя Особа_1 у свою чергу повідомив, що спершу йому необхідно вивчити матеріали справи, після чого вже обговорювати таку пропозицію знову.

16.01.2024 близько 14 год 21 хв, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 7 за адресою: Дніпропетровська область, смт Покровське, вул. Дмитра Яворницького, буд. 134, суддя Особа_1 в завуальованій формі повідомив адвокату ОСОБА_5 , що може прийняти рішення у справі на користь ОСОБА_4 . При цьому Особа_1 повідомив ОСОБА_5 , якою має бути його та ОСОБА_4 правова позиція в цій справі, для її вирішення на користь останнього. Зокрема Особа_1 назвав ОСОБА_5 аргументи, що протокол про адміністративне правопорушення складено працівниками поліції з порушенням вимог чинного законодавства та не доведено факт керування ОСОБА_4 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. У свою чергу, адвокат ОСОБА_5 відповів, що озвучені суддею аргументи він відобразить письмово та висловив судді Особі_1 пропозицію надати неправомірну вигоду в розмірі від 500 до 700 доларів США, на що суддя Особа_1 погодився із сумою в 700 доларів США.

Після цього, у період з 16.01.2024 по 19.01.2024, адвокат ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 700 доларів США для надання їх судді Особі_1 в якості неправомірної вигоди за закриття справи № 189/4328/23 про адміністративне правопорушення, та в цей же період часу, за невстановлених обставин, надав судді Особі_1 неправомірну вигоду в сумі 700 доларів США (станом на 19.01.2024 за офіційним курсом НБУ вартість 1 долара США становила 37,7094 гривень) за прийняття ним рішення в інтересах ОСОБА_4 , а саме про закриття справи № 189/4328/23. Ураховуючи курс НБУ станом на 19.01.2024, розмір наданої неправомірної вигоди склав 26 396 гривень.

19.01.2024 суддя Особа_1 виніс постанову, якою закрив провадження у справі № 189/4328/23 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, а саме пропозицію надати неправомірну вигоду та її надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує і надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Своїми умисними діями, що полягали в усуненні перешкод для вчинення злочину, а саме у використанні ним статусу адвоката і знайомства із суддею Особою_1 для обговорення з останнім можливості вирішити справу на користь ОСОБА_4 та озвученні пропозиції надати неправомірну вигоду й в подальшій передачі такої неправомірної вигоди в обумовленій сумі в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, – пособництво у пропозиції надати неправомірну вигоду та її наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади.

ІІ. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченими угоду про визнання винуватості

04.08.2025, на стадії досудового розслідування, прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , якому відповідно до ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з однієї сторони, та підозрювані ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , з другої сторони, з участю захисника обох підозрюваних – адвоката ОСОБА_6 , уклали угоду про визнання винуватості в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000370 від 01.07.2025 (далі – Угода). Цю Угоду 04.08.2025 погодив заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 .

Вказана Угода містить формулювання та обсяг підозри (обвинувачення), а також правову кваліфікацію діяння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із зазначенням частин статей закону України про кримінальну відповідальність, які відповідають тим, що зазначені в обвинувальному акті. Сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

В Угоді наявна вказівка, що сторони діяли добровільно під час її укладення.

За умовами Угоди підозрювані ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнають свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі повідомленої їм підозри та зобов`язались беззастережно визнавати свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину згідно з повідомленням про підозру під час судового провадження.

Також сторони дійшли згоди про такі зобов`язання підозрюваних:

1)  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зобов`язані співпрацювати із прокурором у викритті Особи_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 62023170030001829 від 22.11.2023 (або в інших кримінальних провадженнях, виділених чи об`єднаних за цим же фактом), шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань (підтвердження, наданих ними на досудовому розслідуванні показань) стосовно Особи_1, у тому числі у слідчого судді під час допиту в порядку ст. 225 КПК України, та іншим;

2)  ОСОБА_4 зобов`язаний співпрацювати із прокурором у викритті ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні № 52025000000000370 від 01.07.2025 (або в інших кримінальних провадженнях, виділених чи об`єднаних за цим же фактом) шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань;

3)  ОСОБА_5 зобов`язаний співпрацювати із прокурором у викритті ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні № 52025000000000370 від 01.07.2025 (або в інших кримінальних провадженнях, виділених чи об`єднаних за цим же фактом) шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань;

4)  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов`язані з`являтися на виклик слідчого (детектива), прокурора та суду для надання показань, проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62023170030001829 від 22.11.2023, а у разі неможливості з`явитися за станом здоров`я в місце проведення слідчих чи процесуальних дій брати участь в їх проведенні дистанційно в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством, у тому числі в режимі відеоконференції;

5)  ОСОБА_5 забезпечує перерахування на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24. Реквізити для здійснення платежу: Банк: Національний банк України МФО: 300001; Рахунок № UA843000010000000047330992708; Код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України; Призначення платежу: «Благодійна допомога ЗСУ у кримінальному провадженні № 52025000000000370») суму власних грошових коштів у розмірі 50 000 гривень.

Сторони погодились, що у випадку настання будь-яких обставин, що призведуть до ненадходження суми коштів на вказаний рахунок для підтримки Збройних Сил України, це буде вважатися невиконанням угоди про визнання винуватості та потягне за собою наслідки її невиконання.

Також сторони узгодили призначення кожному з підозрюваних покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, на що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 дали свою згоду.

Так, сторони визнають наявність щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Також сторони пропонують суду визнати обставиною, яка відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, пом`якшує покарання  ОСОБА_5 , – його згоду забезпечити перерахування власних грошових коштів у розмірі 50 000 гривень на підтримку Збройних Сил України. При цьому відсутні обставини, передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання. Сторони врахували особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, є пенсіонером, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, та особу ОСОБА_5 , який є адвокатом, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий.

З урахуванням таких обставин Угодою визначене покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України – позбавлення волі на строк 4 роки. Також сторони узгодили звільнення ОСОБА_4 на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, та спільно висловлюють клопотання перед судом про визначення тривалості іспитового строку в один рік.

З урахуванням таких обставин Угодою визначене покарання ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Також сторони узгодили звільнення ОСОБА_5 на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, та спільно висловлюють клопотання перед судом про визначення тривалості іспитового строку в один рік.

Окрім того в Угоді перелічені наслідки її укладення і затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди відповідно до ст. 476 КПК України, а також наслідки відмови підозрюваних від здійснення права на судовий розгляд (від прав, передбачених абзацами 1-4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України).

ІІІ. Позиції учасників судового провадження щодо угоди

Прокурор ОСОБА_3 подану угоду про визнання винуватості підтримав і просив суд про її затвердження.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого йому в обвинувальному акті, що надійшов до суду. Підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в повідомленні про підозру та в обвинувальному акті.Зокрема пояснив, що 30.11.2023 року на нього був складений протокол у справі про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у нетверезому стані, після чого він звернувся до адвоката ОСОБА_5 за допомогою, оскільки бажав, щоб його не позбавляли водійських прав. Надалі через адвоката передав для судді кошти в розмірі 700 доларів США за закриття справи про адміністративне правопорушення. У вчиненому розкаюється та засуджує свою поведінку.

ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого йому в обвинувальному акті, що надійшов до суду. Підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в повідомленні про підозру та в обвинувальному акті. Пояснив, що у грудні до нього звернувся  ОСОБА_4 за допомогою у закритті справи про адміністративне правопорушення, що знаходилася у суді, оскільки не хотів, щоб його позбавили права керування автомобілем. ОСОБА_5 через сайт судової влади дізнався, що справа розподілена на суддю, з яким він мав певне спілкування, після чого погодився переговорити з останнім. У подальшому ОСОБА_5 домовився із суддею про закриття справи за винагороду в сумі 700 доларів США та надав таку суму. У вчиненому розкаюється та засуджує свою поведінку.

Захисник обох обвинувачених ОСОБА_6 підтримав угоду про визнання винуватості, просив суд затвердити її.

Щодо виконання судом вимог, передбачених ч. 4 ст. 474 КПК України

Під час судового засідання суд встановив, що обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повністю розуміли, що кожен із них має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються, а вони мають права, визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими; вид і міру покарання та умови звільнення від його відбування з випробуванням, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження Угоди судом. Обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 роз`яснені та їм зрозумілі наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

IV. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства і при ухваленні вироку

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши надані сторонами матеріали, суд дійшов таких висновків.

1. Про відповідність умов угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність

Цю Угоду про визнання винуватості, як зазначено в тексті Угоди та пояснили сторони, прокурор ОСОБА_3 та підозрювані ОСОБА_4 і ОСОБА_5 уклали за ініціативою останніх, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 469 КПК України.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, вчинене щодо службової особи, визначеної в пункті 1 цієї частини (щодо судді), належить до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Пунктом другим ч. 4 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані). Заразом в абзаці шостому цієї частини передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Діяння, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів. Цим злочином завдано шкоди державним інтересам і у кримінальному провадженні відсутній потерпілий.

Суд вважає, що сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення, яке відповідає наведеному в Угоді формулюванню підозри, відображає усі істотні обставини вчинення діяння, які узгоджуються із кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України, та дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, яка є правильною.

Як зазначено в Угоді (підпункти 1-4 п. 6) та пояснив прокурор, обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 під час досудового розслідування надали і зобов`язуються надавати в подальшому під час судового провадження у кримінальному провадженні № 62023170030001829 від 22.11.2023 (або в інших кримінальних провадженнях, виділених чи об`єднаних за цим же фактом) показання, що викривають Особи_1 (особу, яка як суддя місцевого суду прийняла пропозицію та одержала неправомірну вигоду) у вчиненні корупційного кримінального правопорушення. Також ці обвинувачені зобов`язались співпрацювати із прокурором у викритті один одного в межах кримінального провадження № 52025000000000370 від 01.07.2025 шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань. Прокурор повідомив, що інформація щодо вчинення Особою_1 корупційного кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.

У зв`язку із тим, що у цьому кримінальному провадженні збитки або заподіяння шкоди злочином відсутні, то відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України для укладення угоди про визнання винуватості із обвинуваченими  ОСОБА_4  і ОСОБА_5 не підлягає застосуванню умова повного або часткового відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди.

Отже, з огляду на правила п. 2 і абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України, суть діянь, у яких обвинувачено ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , обставини, описані в обвинувальному акті, та підтвердження обвинуваченими цих обставин, а також взяті обвинуваченими на себе зобов`язання щодо викриття іншої особи, яка є службовою особою, яка займає відповідальне становище, у вчиненні корупційного правопорушення, і відсутність потерпілого у кримінальному провадженні, сторони мають право укласти угоду про визнання винуватості в цьому кримінальному провадженні.

Зміст підписаної сторонами угоди про визнання винуватості від 04.08.2025 відповідає вимогам ст. 472 КПК України, оскільки в ній зазначені її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням відповідних частин статей закону України про кримінальну відповідальність щодо кожного із обвинувачених, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваними (обвинуваченими) своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки обвинувачених щодо співпраці із прокурором у викритті інших осіб у вчиненні корупційних злочинів, узгоджене покарання кожному з обвинувачених, згода обвинувачених на його призначення та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання Угоди.

2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства

Кримінальний процесуальний закон (п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України) зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, у запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

У цьому кримінальному провадженні інтерес суспільства в затвердженні Угоди полягає в тому, аби забезпечити швидке завершення досудового розслідування, оскільки Угода укладена майже одразу після повідомлення особам про підозру та завдяки співпраці підозрюваних  ОСОБА_4  та ОСОБА_5  зі стороною обвинувачення, детективи та прокурори отримали можливість витратити значно менше часу на виконання завдань кримінального провадження. Також така Угода сприяє швидшому здійсненню судового провадження щодо тяжкого злочину, щоб обвинувачені  ОСОБА_4  і ОСОБА_5  були притягнуті до кримінальної відповідальності в міру їхньої вини, у викритті Особи_1, який на час вчинення злочину обіймав посаду судді Покровського районного суду Дніпропетровської області, у вчиненні ним іншого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у запобіганні вчиненню подібних кримінальних правопорушень як обвинуваченими, так й іншими особами. Укладення Угоди на стадії досудового розслідування сприятимеекономії державних ресурсів, зменшенню навантаження на оперативні підрозділи, органи досудового розслідування, прокуратури та суд.

За умовами Угоди ОСОБА_5 бере на себе зобов`язання забезпечити перерахування коштів у розмірі 50 000 грн благодійної допомоги на ЗСУ.

За правилом п. 5 ч. 2 ст. 470 КПК України у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється з врахуванням таких обставин: у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, – за погодженням із заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки) або його першим заступником чи заступником.

Угоду між прокурором і обвинуваченими  ОСОБА_4  й ОСОБА_5  погодив заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратуриОСОБА_7 .

У даному випадку суд зважає на те, що надання ОСОБА_4 й ОСОБА_5 показань, що викривають Особи_1, який обіймав посаду судді на час вчинення злочину, матиме важливе значення для подальшого перебігу кримінального провадження за їх підозрою, обвинуваченням, зміцнить доказову базу, сприятиме швидшому притягненню вказаної особи до кримінальної відповідальності за інший тяжкий корупційний злочин.

На думку суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок завершення досудового розслідування та судового розгляду до обвинувачених  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , зважаючи на беззаперечне визнання ними своєї винуватості, сприяння досудовому розслідуванню, характер і тяжкість діяння, у якому їх обвинувачено, особу кожного з них та їхню готовність надалі сприяти органу досудового розслідування та прокурору у викритті іншої особи у вчиненні тяжкого злочину, їхнє ставлення до вчиненого, що вказує на бажання обвинувачених виправитись.

3. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб

Під час укладення цієї Угоди був присутній захисник обвинувачених – ОСОБА_6 (на виконання вимоги п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України), та її умови не є невиправдано обтяжливими для кожної зі сторін.

Укладена угода не спрямована на вирішення питань про права, свободи чи інтереси осіб, які не є учасниками цього судового провадження.

У цьому кримінальному провадженні кримінальним правопорушенням не завдано збитків або шкоди правам, свободам чи охоронюваним законом інтересам інших осіб, які не залучені до кримінального провадження, потерпілий у кримінальному провадженні відсутній.

У кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про підозру повідомлені були дві особи – ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , з якими і була укладена угода про визнання винуватості. Інформація про те, що до вчинення цього злочину була залучена будь-яка інша особа, у обвинувальному акті відсутня.

У зв`язку з тим, що вчиненому ОСОБА_4 і ОСОБА_5 злочину, передбаченому ч. 3 ст. 369 КК України, кореспондує діяння, що кваліфіковане за ч. 3 ст. 368 КК України і яке розслідується у кримінальному провадженні № 62023170030001829 від 22.11.2023 щодо іншої особи (одержувача неправомірної вигоди), з метою не допустити порушення презумпції невинуватості такої особи, яка не є учасником цього судового провадження, суд у вироку використав умовне позначення для мінімізації можливості ідентифікувати особу, про яку йде мова у вироку, окрім відомостей про обвинувачених. Зазначення посад чи іншої інформації про особу, які зустрічаються в тексті вироку, здійснені виключно для конкретизації обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , без наведення яких неможливо достатньо повно і однозначно викласти обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. У цьому вироку зроблено висновки і вирішено питання лише щодо діяння обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , без констатації та оцінки дій іншої особи як кримінально караних. Суд враховує усталену практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду (судові рішення у справах № 991/2288/21, № 554/8321/23, № 991/6004/21, № 686/26679/19, № 552/6085/23), відповідно до якої вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб та не є доказом винуватості цих осіб.

Отже, суд встановив відсутність порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

4. Щодо добровільності укладення Угоди

Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили своє бажання щодо укладення угоди та просили суд затвердити її, вказавши, що вони із їх захисником були ініціаторами її укладення і зробили це добровільно.

Також обвинувачені та їхній захисник повідомили, що укладення угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу на них, вказали, що насильства, примусу чи погроз до ОСОБА_4 та/або ОСОБА_5 ніхто не застосовував, будь-яких обіцянок чи пропозицій, ніж ті, що передбачені угодою, їм ніхто не надавав.

Прокурор ОСОБА_3 вказав на спільне узгодження всіх зафіксованих в Угоді умов та підтвердив добровільність її укладення з боку обох сторін. Зі сторони прокуратури укладення Угоди та її умови погодив заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 .

У зв`язку з наведеним суд переконаний, що укладення угоди сторонами є добровільним, і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

5. Щодо можливості виконання обвинуваченими взятих на себе за Угодою зобов`язань

Відповідно до п. 5, 6 Угоди передбачені такі обов`язки обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 :

1) повністю та беззастережно визнають свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі повідомленої їм підозри та беззастережно визнають свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину згідно з повідомленням про підозру під час судового провадження;

2) співпрацювати із прокурором у викритті Особи_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 62023170030001829 від 22.11.2023 (або в інших кримінальних провадженнях, виділених чи об`єднаних за цим же фактом), шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань (підтвердження, наданих ними на досудовому розслідуванні показань) стосовно Особи_1, у тому числі у слідчого судді під час допиту в порядку ст. 225 КПК України, та іншим чином;

3)  ОСОБА_4 зобов`язався співпрацювати із прокурором у викритті ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні № 52025000000000370 від 01.07.2025 (або в інших кримінальних провадженнях, виділених чи об`єднаних за цим же фактом) шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань;

4)  ОСОБА_5 зобов`язався співпрацювати із прокурором у викритті ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні № 52025000000000370 від 01.07.2025 (або в інших кримінальних провадженнях, виділених чи об`єднаних за цим же фактом) шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих і викривальних показань;

5)  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов`язались з`являтися на виклик слідчого (детектива), прокурора та суду для надання показань, проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62023170030001829 від 22.11.2023, а у разі неможливості з`явитися за станом здоров`я в місце проведення слідчих чи процесуальних дій брати участь в їх проведенні дистанційно в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством, у тому числі в режимі відеоконференції;

6)  ОСОБА_5 зобов`язався забезпечити перерахування на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24. Реквізити для здійснення платежу: Банк: Національний банк України МФО: 300001; Рахунок № UA843000010000000047330992708; Код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України; Призначення платежу: «Благодійна допомога ЗСУ у кримінальному провадженні № 52025000000000370») суми власних грошових коштів у розмірі 50 000 гривень. Водночас сторони погодились, що у випадку настання будь-яких обставин, що призведуть до ненадходження суми коштів на вказаний рахунок для підтримки Збройних Сил України, це буде вважатися невиконанням угоди про визнання винуватості та потягне за собою наслідки її невиконання.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили свою готовність та реальну можливість виконати передбачені Угодою зобов`язання.

Так, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час судового провадження фактично виконали зобов`язання, вказані вище в пунктах 1, 3, 4.

З огляду на відомості, вказані у тексті Угоди (підпункті 1 п. 4) та які повідомив прокурор у судовому засіданні щодо активного сприяння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 досудовому розслідуванню як щодо обставин вчинення ними кримінального правопорушення, так і у кримінальному провадженні № 62023170030001829 від 22.11.2023 за фактом можливого отримання суддею неправомірної вигоди, надання ними правдивих, викривальних показань, пояснення самих обвинувачених, суд вважає, що кожен із обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 здатен надати правдиві викривальні показання в іншому кримінальному провадженні № 62023170030001829 від 22.11.2023 під час досудового розслідування та судового провадження щодо відомих їм обставин ймовірного одержання службовою особою неправомірної вигоди.

Щодо можливості перерахувати кошти в сумі 50 000 грн на рахунок НБУ як благодійну допомогу ЗСУ,  ОСОБА_5  пояснив,що має для цього достатні заощадження і здатен виконати зазначену умову в день винесення вироку, яким буде затверджена угода судом.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про можливість виконання кожним з обвинувачених взятих на себе за Угодою зобов`язань.

6. Наявність фактичних підстав для визнання винуватості

Досліджені обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, угода про визнання винуватості і пояснення обвинувачених дають суду можливість дійти висновку, що існують фактичні підстави для визнання своєї винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, і ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у якому їх обвинувачено.

V. Щодо узгодженого сторонами покарання

1. Про вид і міру покарання

За правилами ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

У п. 8 Угоди сторони узгодили покарання, а саме: ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

У цьому випадку сторони дотримались засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність – вимог статей 63, 65-67 КК України.

Так, зі змісту Угоди вбачається, що при узгодженні покарання ОСОБА_4 було враховано і дотримано положення ст. 65 КК України, а саме: сторони узгодили основне покарання в межах, установлених санкцією ч. 3 ст. 369 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин (позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років); врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; взяли до уваги особу обвинуваченого (пенсіонер, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий); встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів – співпраця із органом досудового розслідування у розкритті вчиненого діяння та у викритті іншого корупційного кримінального правопорушення – п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України), та відсутність обставин, що обтяжують покарання за ст. 67 КК України.

При узгодженні покарання ОСОБА_5 було враховано і дотримано положення ст. 65 КК України, а саме: сторони узгодили основне покарання в межах, установлених санкцією ч. 3 ст. 369 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; взяли до уваги особу обвинуваченого (адвокат, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий); встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів – співпраця із органом досудового розслідування у розкритті вчиненого діяння та у викритті іншого корупційного кримінального правопорушення – п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України), та відсутність обставин, що обтяжують покарання за ст. 67 КК України.

За правилами ст. 77 КК України (у редакції на час вчинення злочину) у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна, не призначається.

Обвинувачений ОСОБА_4 і обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування та в суді беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні злочину, надали відповіді на запитання суду щодо обставин кримінального провадження, критично оцінюють свою кримінально протиправну поведінку, готові нести кримінальну відповідальність, обумовлену Угодою, та ОСОБА_5 запевнив, що невідкладно перерахує зазначену в Угоді суму коштів на потреби ЗСУ.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання кожному з обвинувачених є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння і особам винних, загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, та забезпечить досягнення мети його застосування.

2. Про застосування ст. 75, 76 КК України

В Угоді сторони передбачили умови про звільнення  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування призначеного кожному з них покарання з випробуванням на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 75 КК України, а також, що тривалість іспитового строку та обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, визначає суд. При цьому сторони узгодили спільно клопотати перед судом про визначення тривалості іспитового строку кожному із обвинувачених в один рік. Такі умови Угоди відповідають нормам абзацу другого ч. 1, абзацу другого ч. 2, ч. 3, 4 ст. 75, ст. 76 КК України та ст. 472 КПК України.

Щодо можливості звільнення  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням суд керується такими мотивами.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією» № 4033-IX від 29.10.2024, який набрав чинності 01.11.2024, були внесені зміни до ч. 1, 2 ст. 75 КК України.

Так, згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 75 КК України (у редакції Закону України № 4033-IX від 29.10.2024) у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже, наведеними змінами до ст. 75 КК України законодавець однозначно і безсумнівно врегулював питання про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням у випадку прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Наведені зміни усунули двояке розуміння і судове правозастосування, які існували під час застосування попередніх редакцій цих частин статті 75 КК України щодо можливості звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень в разі затвердження судом угоди про визнання винуватості.

З огляду на правило зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, передбачене ч. 1 ст. 5 КК України (закон про кримінальну відповідальність, що іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності), а також, що діяння було закінчене не пізніше 19.01.2024, суд вбачає підстави для застосування в цьому кримінальному провадженні щодо обвинувачених  ОСОБА_4  та ОСОБА_5 норм частини 2 ст. 75 КК України саме в діючій редакції Закону України № 4033-IX від 29.10.2024, як таких, що іншим чином поліпшують становище обвинувачених.

Отже, у цьому кримінальному провадженні, оскільки сторони уклали угоду про визнання винуватості і узгодили покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років та звільнення від відбування покарання, то підлягає застосуванню абзац другий ч. 2 ст. 75 КК України і суд повинен прийняти рішення про звільнення  ОСОБА_4  та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом, при цьому іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Ураховуючи особи кожного з обвинувачених, тяжкість вчиненого злочину та вид і міру узгодженого основного покарання, висловлену думку сторін, суд дійшов висновку про необхідність встановити іспитовий строк ОСОБА_4 тривалістю два роки та ОСОБА_5 тривалістю два роки.

У ч. 1 ст. 76 КК України визначені обов`язки, які суд обов`язково покладає на засудженого в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Також суд вважає необхідним на підставі ч. 3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_5 обов`язок, передбачений пунктом 2 щодо погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїзду за межі України.

VІ. Висновок суду

Отже, суд встановив, що укладена сторонами в цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Також суд не виявив підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зазначена угода про визнання винуватості між сторонами підлягає затвердженню.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди

1. Запобіжний захід

Відповідно до ч. 3 ст. 475, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку вирішує питання, зокрема, про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Прокурор не заявляв клопотань про застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу, вважаючи, що в ньому немає необхідності.

Обвинувачені ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5  та їхній захисник підтримали думку прокурора.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що на стадії досудового розслідування щодо підозрюваних ОСОБА_4 і ОСОБА_5 жоден вид запобіжного заходу не застосовувався.

Стаття 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч. 1 цієї статті суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

З огляду на наведені норми КПК України, що регулюють питання застосування до особи запобіжного заходу, оскільки прокурор не просить про застосування запобіжного заходу щодо обвинувачених, ураховуючи, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 цим вироком визнаються винуватими у вчиненні злочину та їм призначається покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, відсутня інформація про існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу щодо обвинувачених до набрання вироком законної сили.

2. Арешт майна у цьому кримінальному провадженні не застосовувався

3. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні

4. Документи

Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).

5. Процесуальні витрати

Згідно з обвинувальним актом судові витрати на проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Сторони не надали суду відомостей про процесуальні витрати, передбачені ст. 124 КПК України, рішення про розподіл яких підлягає прийняттю при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

6. Цивільний позов

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

7. Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

8. Викривач у цьому кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись статтями 369-371, 373-376, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Затвердити угоду від 04.08.2025 про визнання винуватості, яку уклали прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачені  ОСОБА_4 і  ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000370 від 01.07.2025, яку погодив заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 .

2.Визнати  ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі абзацу другого частини 2, частин 3, 4 статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі частини 1 статті 76 КК України покласти на  ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Іспитовий строк  ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

3.Визнати  ОСОБА_5  винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі абзацу другого частини 2, частин 3, 4 статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі частин 1, 3 статті 76 КК України покласти на  ОСОБА_5  такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк  ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.

4.Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 і щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

5.Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

8.Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями статті 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

9.Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

10.Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.