Суддя Верховного Суду Сергій Бурлаков розповів про застосування Верховним Судом принципу добросовісності у справах щодо визнання правочинів недійсними.
Про це повідомляє Судова влада.
«Багато спорів, коли сторони формально діють правомірно, але недобросовісно. Ми визнаємо такі правочини фраудаторними», – сказав він.
Наприклад, зазначив доповідач, у практиці є багато справ, у яких після складання НАЗК протоколу посадова чи службова особа органу влади / місцевого самоврядування відчужує майно, щоб уникнути його конфіскації або звернення стягнення. Ознаками фраудаторності в подібних справах є те, що відчуження, як правило, відбувається на користь родичів чи близьких осіб, коли вже ініційовано спір або виникають обставини, що можуть призвести до позбавлення особи майна.
Фраудаторними можуть визнаватися також правочини щодо відчуження майна винуватцями ДТП, які розуміють, що на таке майно може бути звернено стягнення. «Такі правочини ми визнаємо недійсними, оскільки має місце недобросовісна поведінка відчужувача й вони спрямовані не на реальне настання результату, а на ухилення від можливої відповідальності», – сказав Сергій Бурлаков.
Він додав, що у справах про оспорення правочинів, укладених керівником юридичної особи або від її імені, необхідно дуже уважно аналізувати статутні документи. Треба досліджувати, чи дійсно були повноваження у відповідної особи, а також чи було фактичне виконання угоди тощо.
Доповідач розповів, що зараз на розгляді ВП ВС перебуває питання щодо початку перебігу встановленого в договорі строку оренди земельної ділянки. За законом цей строк починається з моменту реєстрації права оренди. У переданій на розгляд ВП ВС справі договір оренди укладено на п’ять років, а речове право зареєстровано через три роки після його укладення. «Виходить, що п’ять років перетворилися на вісім», – сказав Сергій Бурлаков.