Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ігор Олендер висвітлив питання щодо застосування концепції вини у податкових відносинах.
Про це повідомляє Судова влада.
Він нагадав, що у ст. 67 Конституції України закріплено конституційний обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Йдеться про вказаний обов’язок усіх платників у межах податкової юрисдикції України, а не лише громадян, який є безумовним у податкових правовідносинах і впливає на імплементацію інституту фінансової відповідальності, включаючи застосування концепції вини.
Доповідач зауважив, що зараз платник не обмежений у виборі законних способів ведення господарської діяльності. З урахуванням принципу офіційності суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі. Тому такі критерії мають поширюватися на господарську діяльність платника податків і, зокрема, на підготовку до неї під час вибору контрагентів, а також на ведення податкового обліку під час складання первинних документів і розрахунку на їх підставі розміру податкових зобов’язань. Саме такий підхід є панівним у судовій практиці.
На думку судді, після всіх змін ПК України досі не містить визначення поняття «вина». Відповідно до оновленої редакції п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.
Крім того, у п. 109.4 ст. 109 ПК України встановлено відповідальність за вчинення податкових правопорушень контролюючими органами незалежно від наявності вини. Притягнення платника податків до відповідальності за вчинення податкового правопорушення можливе за відсутності в діянні вини податкових правопорушень, закріплених у п. 112.1 ст. 112 ПК України. Концептуально законодавець у п. 109.1 ст. 109 ПК України заклав тлумачення вини як кваліфікуючої ознаки податкового правопорушення. Необхідною підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючим органом у врегульованих п. 109.3 ст.109 ПК України випадках вини платника, яка означає, що особа мала та може дотримуватися закріплених ПК України правил і норм.
Відповідно до п. 109.3 ст. 109 ПК України вина є необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, регламентованих п. 119.3 ст. 119, п. 123.2–123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124, п. 125-1.2–125-1.4 ст. 125-1 ПК України. Йдеться про вичерпний перелік складів податкових правопорушень, що передбачають вину – умисел на їх вчинення та для притягнення до відповідальності за які встановлюється вина платника податків. Наведений підхід, за словами Ігоря Олендера, вже можна простежити в постанові КАС ВС від 3 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21.
Також доповідач акцентував, що у ст. 112 ПК України встановлено підстави, за яких особа вважається винною: установлення можливості дотримання особою правил і норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, але невжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що, вчиняючи дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Як приклад суддя навів постанову КАС ВС від 8 грудня 2022 року у справі № 520/9294/21 та постанову від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21.
Під час виступу Ігор Олендер звернув увагу і на ст. 123 ПК України, яка стосується визначення суми податкового зобов’язання в контексті застосування, зокрема, концепції вини.