Нещодавно заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю “Лівому берегу” розкритикував роботу Верховного Суду і реформу, що запустила його роботу. Зокрема, він вважає, не спрацювали процесуальні фільтри, що повинні були зменшити наплив справ до Верховного Суду. Тому суд розглядає чимало дрібних справ, як от розлучення, аліменти тощо. І Смирнов фактично натякнув на необхідності реформування і Верховного Суду.
Суспільне спитало Івана Міщенка, суддю Верховного Суду та голову Конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів про те, яка має бути реакція на зазначені претензії та коли може закінчитись судова реформа в Україні.
“Процесуальні фільтри запроваджувалися, коли від депутатського корпусу звучали пропозиції щодо скорочення складу Верховного Суду до 100 суддів (Законодавством передбачено не більше 200 суддів у Верховному Суді — ред.) без будь-якої мотивації. А тому ці фільтри були погано виписані, без участі суддів Верховного Суду чи якогось притомного експерта. Їх підготовка й ухвалення тривали близько двох тижнів, щоб заднім числом хоч якось обґрунтувати скорочення Верховного Суду. Тобто, мета їх запровадження була політична, а не юридична. Окрім того, що учасники судових процесів і судді повинні посилатися на відповідні процесуальні норми, по суті більше нічого не змінилося. З’явився новий, досі не дуже зрозумілий юридичній спільноті інститут — закриття касаційного провадження.
На щастя, Верховний Суд тоді отримав підтримку західних партнерів та юридичної спільноти й критику влади за ініціативу скоротити його склад. І ми за це дуже вдячні.
А що тепер? Претензії щодо фільтрів? Ще й від людини, яка займає незрозумілу посаду в Офісі президента, і чиїх повноважень немає в жодному нормативному акті? Аліменти, пенсії чи щеплення — неважливі справи? Серйозно?!
Ви питали про завершення судової реформи. От ще однією ознакою буде відсутність такої посади”, – заявив Іван Міщенко.