Судові витрати, пов’язані з розглядом адмінсправи, не є збитками чи шкодою у розумінні вимог ст. 22, 1166, 1173–1175 ЦК, тому питання про їх розподіл повинно вирішуватися в порядку, передбаченому нормами КАСУ

01 листопада 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про відшкодування шкоди.

Суд установив, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області
подало до Запорізького окружного адміністративного суду адміністративний позов у справі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії (справа No 280/5196/19), в якій ОСОБА_1 виступав третьою особою. У задоволенні позову було відмовлено. ОСОБА_1 вважав, що протиправними діями Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області йому завдано матеріальну шкоду, яка складається з: витрат, пов’язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, витрат сторін та їх представників, що пов’язані із прибуттям до суду.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Суд роз’яснив ОСОБА_1 право звернення до суду, я кий розглядав
адміністративну справу, щодо можливості відшкодування судових витрат у порядку, передбаченому нормами КАС України.

Верховний Суд залишив без змін судові рішення з огляду на таке.

У справі, що переглядалася, ОСОБА_1 фактично просить не відшкодувати шкоду, передбачену вимогами статей 1166, 1173–1175 ЦК України, а стягнути судові
витрати, понесені ним під час розгляду адміністративного позову у справі No 280/5196/19.

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової
особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; 3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За своєю суттю судові витрати можуть бути відшкодовані виключно у спосіб,
передбачений процесуальним законодавством, і лише в тому процесі, в якому
розглядалась справа.

Таким чином, судові витрати в адміністративній справі, зокрема ті, що пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду, за відрив від звичайних занять є процесуальними витратами, які стягуються у порядку, визначеному КАС України.

Верховний Суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зазначені ОСОБА_1 витрати сторін не є шкодою чи збитками у розумінні вимог статей 22, 1166, 1173–1175 ЦК України, не входять до складу ціни позову та не можуть стягуватися як матеріальні збитки чи шкода, оскільки є судовими витратами, що пов’язані з розглядом адміністративної справи в суді, і випливають із процесуальних, а не матеріально-правових відносин.

Отже, судові витрати не є тотожними заподіяній шкоді чи матеріальним збиткам та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому процесуальним законом порядку.

Таким чином, питання про розподіл судових витрат, понесених під час розгляду
адміністративного позову у справі No 280/5196/19, повинно вирішуватися у встановленому процесуальним законом порядку судом, який ухвалив рішення у цій справі.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі No 331/247/21 (провадження No 61–5175св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100704537