Суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателя

У справі No925/1387/15 банк звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ,в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за генеральним кредитним договором шляхом визнання права власності на нежитлові приміщення.

У договорі був визначений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки у разі набуття іпотекодержателем права на таке звернення за вибором іпотекодержателя, а саме за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, продажу предмета іпотеки. У зв’язку з неналежним виконанням умов договору у боржника виникла заборгованість за кредитним договором. У подальшому між третьою особою (первісний кредитор) та позивачем (банком) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого продавець продає (відступає) права вимоги та передає їх покупцю, а покупець купує права вимоги.

Рішенням господарського суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю (банку) предмета іпотеки за іпотечним договором.

Скаржник аргументував касаційну скаргу тим, що суди не врахували, що позивач неправильно обрав спосіб захисту своїх прав, а задоволення позову про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності на обтяжене іпотекою майно є порушенням вимог статті 39 Закону України “Про іпотеку”.

Колегія суддів КГС ВС дійшла висновку, що сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки за рішенням суду або на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі згідно з договором купівлі-продажу.

Отже, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України “Про іпотеку” є способом позасудового врегулювання, яке здійснюється за згодою сторін без звернення до суду. Водночас за змістом статей 328, 335, 392 ЦК України, статей 36, 37 Закону України “Про іпотеку”суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Аналогічну правову позицію наведено в постановах ВП ВС від 21.03.2018 у справі No760/14438/15-ц, від 23.05.2018 у справі No916/5073/15, від 29.05.2018 у справі No369/238-15-ц та від 13.03.2019 у справі No520/7281/15-ц і колегія суддів КГС ВС не вбачає підстав відступати від неї.

Постанова КГС ВС від 11.09.2019 у справі No925/1387/15 https://reyestr.court.gov.ua/Review/84284499