Щоденні дзвінки з незнайомих номерів із нав’язливими рекламними пропозиціями стали звичним явищем для мільйонів громадян. У час воєнного стану, коли українці змушені реагувати на кожен вхідний дзвінок, подібна нав’язливість перетворюється не лише на подразник, а й на потенційну загрозу.
У коментарі для «Суспільного Новини» голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков окреслив правову природу цього явища та пояснив, які юридичні інструменти доступні для захисту.
Про це інформує Національна асоціація адвокатів України.
Законодавство наразі не передбачає ефективних механізмів протидії нав’язливим комерційним дзвінкам. За словами адвоката, чинні норми дозволяють кваліфікувати більшість подібних звернень як формальну рекламу. Однак у випадках, коли йдеться про шахрайство — тиск, обман, вимагання коштів — така поведінка підпадає під дію норм Кримінального кодексу.
Ключовою проблемою, на думку експерта, є незаконний обіг персональних даних. Контактні бази, що містять не лише номери телефонів, а й імена, дати народження, адреси, а подекуди навіть зразки голосу, вільно продаються у «сірому» сегменті Інтернету. Джерелами таких витоків найчастіше є інтернет-магазини або онлайн-сервіси, які збирають персональні дані без належного дотримання законодавства про захист персональних даних.
«Сьогоднішній правовий вакуум у сфері телефонного нав’язування дозволяє операторам діяти майже безконтрольно. Формально — це реклама, але на практиці — вторгнення у приватне життя», — відзначив А.Шабельніков.
Він радить громадянам дотримуватись кількох базових правил:
- використовувати окремий номер телефону для реєстрацій на інтернет-ресурсах;
- уникати введення персональних даних на незнайомих або ненадійних сайтах;
- повідомляти мобільних операторів про випадки шахрайських дзвінків;
- у разі вчинення шахрайських дій — фіксувати обставини та звертатися до поліції.
Крім того, рекомендується розмежовувати номери, що використовуються для комунікацій, інтернет-покупок і банкінгу. Це дозволяє мінімізувати ризик потрапляння конфіденційної інформації до сторонніх осіб.
Попри наявність кількох законопроєктів, спрямованих на посилення захисту персональних даних, правове регулювання залишається фрагментарним і недостатньо ефективним. Законодавчі ініціативи, що перебувають у Верховній Раді ще з 2020 року, досі не були ухвалені. Тож питання боротьби з нав’язливими дзвінками виходить за межі приватного дискомфорту і стає проблемою національного масштабу. До моменту системного оновлення законодавчої бази основний захист громадян — це цифрова гігієна, юридична обачність та кваліфікована правова підтримка у випадку порушень.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.