Салатин Ходжалиєва, адвокат, член Центру правничої лінгвістики ВША НААУ, провела у Вищій школі адвокатури вебінар на тему «Робота адвоката із англійськими контрактами: практичні аспекти та ключові прецеденти».
Робота лектора та аудиторії над запропонованою проблематикою мала симбіоз лінгвістики та юридичної компаративістики, адже протягом вебінару лектор не тільки робила акцент на застосовуванні англомовних юридичних термінів, але й порівнювала правові інститути різних правових систем.
Актуальність запропонованої до обговорення проблематики обґрунтовується не лише практикою складання англійських контрактів, але й статистичними даними окремих поважних міжнародних арбітражних інституцій. Лектор зауважила, що згідно щорічного звіту Міжнародного комерційного суду при Міжнародній торговій палаті (ICC) за 2020 рік, серед всіх арбітражів, які розглядалися судом, найчастіше сторони підпорядковували контракти англійському праву (13% від зареєстрованих спорів, 122 справи); при цьому Лондонський міжнародний арбітражний суд в своєму щорічному звіті за 2021 рік вказав, що в 76% всіх арбітражів, які розглядалися в 2021 році, застосовуваним правом обиралося англійське, а в 2020 році ця статистика була трохи вищою та складала 78% від всіх зареєстрованих спорів.
Салатин Ходжалиєва зазначила, що починає роботу над будь-яким транснаціональним контрактом із вивчення застереження про застосовуване право, адже саме цей пункт контракту, на думку лектора, визначає систему правових координат учасників контрактних правовідносин.
Вебінар складався із кількох блоків:
- У першому досліджувалася актуальність запропонованої проблематики для українського адвоката, а також були розкриті практичні аспекти написання коректного застереження про матеріальне право в англійському контракті; також, лектор звернула увагу учасників на структуру правової системи Великобританії, складність та багаторівневість якої обумовлює специфіку артикуляції англійського права в таких застереженнях. Більш того, лектор навела вдалу, на її думку, редакцію застереження про матеріальне право;
- У другому блоці була розкрита структура англійського контракту з усіма essential elements (істотними елементами), які мають бути для того, щоб контракт вважався юридично зобов’язуючим для сторін (legally binding). Лектор запропонувала учасникам формулу англійського контракту: Offer + Acceptance + Consideration + Intention to create a legal relation + Legal capacity = Contract;
- У третьому блоці обговорено окремі положення англійського контракту. Так, була розкрита проблематика форс-мажорних застережень за англійським правом, а також наведено порівняння із інститутом форс-мажору в Україні. Лектор розібрала із учасниками вдалу, на її думку, англомовну редакцію положення про форс-мажор із контракту, який підпорядковувався англійському праву. У розрізі дослідження особливостей форс-мажору, лектор звернула увагу учасників на доктрину фрустрації, яка зовнішньо хоча і нагадує непереборну силу, але відрізняється за різними критеріями. Доктрина фрустрації походить із прецеденту Taylor v Caldwell [1863], в якому судді вперше дійшли висновку про те, що принцип римського приватного права про абсолютність договірних зобов’язань (pacta sunt servanta) за певних умов має бути пом’якшений.
У цьому ж блоці лектор сфокусувала увагу на застосуванні судовими інстанціями “penalty rule” та недоцільності застосування штрафних санкцій в англійських контрактах. З точки зору як теорії, так і практики найбільш вдалим видається застосування такого засобу правового захисту, як завчасно оцінені компенсації (liquidated or stipulated damages).
Окремо Салатин Ходжалиєва зробила акцент на актуальній правовій позиції судових інституцій в цій площині: «Суд може залишити без задоволення вимогу про виплату liquidated (stipulated) damages, якщо їх сума суттєво перевищує найвищий поріг збитків, реально понесених та доведених в суді стороною, яка постраждала внаслідок порушення зобов’язання».
Неабияку цікавість серед запропонованого матеріалу становили підходи у відшкодуванні прямих та непрямих збитків. Так, актуальна судова практика вказує на те, що одночасне виключення можливості відшкодування і прямих, і непрямих збитків призводить до того, що суд розцінює такий контракт як «незобов’язуючу заяву про наміри», а тому лектор порадила прискіпливо аналізувати положення exemption clause, а також запропонувала учасникам вдалу, на її погляд, англомовну редакцію такого контрактного пункту.
“Let’s draft perfect contracts”, – девіз, яким лектор завершила викладення основного матеріалу та закликала колег писати ідеальні контракти.