Україна протягом останніх років входить до держав-лідерів за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини. Серед українців цей міжнародний суд має велику популярність, оскільки його рішення є обов’язковими до виконання і за ними присуджують тисячі євро компенсації.
У червні 2022 року суддею ЄСПЛ від України терміном на 9 років обрали Миколу Гнатовського. Він є відомим юристом-міжнародником, до цього був першим віцепрезидентом Української асоціації міжнародного права і його тричі обирали головою Європейського комітету з питань запобігання катуванням.
В інтерв’ю Укрінформ суддя Європейського суду з прав людини відповів на питання щодо кількості порушених прав та проблем, на які скаржаться громадяни України.
“Велика системна проблема умов тримання під вартою та умов у пенітенціарних установах. Багато заяв на цю тему надходило і надходить, їхня кількість збільшується.
Або, скажімо, в Україні залишаються проблеми, пов’язані з тривалістю судового провадження, як у цивільних, так і у кримінальних справах. Є проблеми з тривалістю тримання під вартою, із належним обґрунтуванням рішення про взяття та про продовження тримання особи під вартою тощо.
Уже традиційними залишаються скарги, пов’язані з неефективністю розслідування у справах, де йдеться про потенційне порушення або права на життя, або заборони катувань та інших видів неналежного поводження з особою, навіть якщо їхня кількість дещо знизилася останнім часом.
Далі надходить досить багато заяв, які пов’язані з анулюванням права власності, коли певний об’єкт був проданий або приватизований, а згодом з’являється хтось і каже, що право власності набуто з порушенням закону, і це все анулюється після багатьох років мирного та успішного користування цією власністю.
Залишається чимало справ, що пов’язані з відсутністю належного доступу до суду. Вони є різноплановими. Зокрема, може бути проблема, коли створюються перешкоди для апеляційного оскарження рішень. Або ж може бути проблема, нехай і не така вже й поширена, коли суди різних спеціалізацій – скажімо, адміністративної, господарської, цивільної – не можуть визначитися, до якого з них особа має звертатися для розгляду її позовних вимог.
Є справи, пов’язані безпосередньо з війною. Їх з початку широкомасштабного вторгнення не така величезна кількість, як можна було прогнозувати, але вони вже становлять суттєву кількість. Мушу також згадати, що досі розглядаються деякі заяви, пов’язані з етапом збройного конфлікту, який в Україні мав назву «Антитерористична операція», наприклад, коли люди скаржилися на зруйновану власність і вимагали компенсації.
Також суддя Європейського суду з прав людини Гнатовський повідомив яка кількість скарг наразі розглядається судом.
“Загалом ось така структура скарг проти України, яких на розгляді ЄСПЛ наразі залишається понад 8 000”, – відповів Микола Гнатовський.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.