Історичний шлях української адвокатури через біографії її видатних представників дослідили вчені-історики у Львові під час наукового семінару «Адвокатура України в іменах і фактах».
Організаторами виступили Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, зокрема відділ нової історії України та відділ української літератури, а також Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії.
Спікером було запрошено керівника Центру досліджень адвокатури і права НААУ, проректора Вищої школи адвокатури, кандидата історичних наук, адвоката Ірину Василик.
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Її доповідь була присвячена зображенню історичного шляху української адвокатури через біографії її видатних представників та цікаві й показові історичні факти. Загалом було охоплено біографічний ракурс адвокатури від Литовсько-польської доби до початку Другої світової війни у ХХ столітті.
У фокусі – імена адвокатів Волині XVI – XVII століть, з яких розпочинається інститут адвокатури на українських землях, жінки-адвокатеси XVII століття, церковні адвокати – монастирські та архиєрейські стряпчі та адвокати у Києво-Печерській Лаврі XVIII століття, адвокатура Гетьманщини.
Нова епоха у розвитку історії адвокатури України була представлена сторінкою про українських адвокатів у період Австро-Угорської імперії, «адвокатську добу» кінця XIX – початку ХХ століть. І.Василик зупинилася на біографії визначних представників адвокатури цього періоду, зокрема, на постаті Володимира Лучаковського – бургомістра (мера) Тернополя.
Щодо українських земель у складі Російської імперії, то доповідачка привернула увагу до імен початку ХХ століття, які стали «будителями» української нації, провідниками національного відродження, підсумком якого були події Української революції 1917 – 1921 років, розбудова української державності та проголошення першої незалежності та соборності України. Це постаті адвокатів Олександра Кониського – автора духовного гімну «Боже, великий, єдиний», Іллі Шрага – голови української фракції Державній думі Росії, Кирила Трильовського – організатора січового руху в Галичині, Теофіла Окуневського – першого українця-депутата австрійського пардаменту, Миколи Міхновського – автора ідеї політичної самостійності України.
Особливу увагу І.Василик звернула на адвокатів-творців української державності у ХХ столітті як в Україні, так і на еміграції: президентів, прем’єр-міністрів і міністрів уряду Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки: Костя Левицького, Андрія Лівицького, Євгена Петрушевича, Степана Витвицького, Сидора Голубовича, Степана Барана та інших.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.