Законопроект щодо змін у наданні базової соціальної допомоги може стати інструментом модернізації соціальної політики. Він посилює захист сімей з дітьми, оскільки усуває фрагментацію, підвищує адресність і ефективність допомоги. Водночас потребує усунення окремих недоліків.
Такий висновок до проекту Закону № 14051 від 18.09.2025 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання базової соціальної допомоги» надав Комітет НААУ з питань сімейного права.
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Адвокати висловили чотири зауваження. По-перше, зміни до Закону «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» обмежують допомогу переважно I групою з урахуванням малозабезпеченості, виключаючи II–III групи без чітких критеріїв. Це суперечить ст. 46 Конституції, Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» та ст. 28 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, які забороняють дискримінацію за ознакою інвалідності.
По-друге, у пропонованому визначенні «сім’я» (ст. 1 Закону «Про базову соціальну допомогу») відсутнє окреме поняття «одинока мати/батько», що створює прогалину: такі сім’ї (з дитиною, але без другого з батьків) формально можуть не підпадати під критерій малозабезпеченості, втрачаючи право на допомогу.
По-третє, перехід тимчасової державної допомоги за ст. 181 Сімейного кодексу до базової соціальної допомоги не уточнює підстави (судове рішення, реєстр боржників), що може призвести до відмови в виплатах через відсутність «малозабезпеченості». Що створює ризик для дітей, позбавлених утримання.
По-четверте, у законопроекті не прописано, як забезпечити безперервність виплат під час переходу від тимчасової державної допомоги до базової соціальної допомоги. Перехідні положення передбачають шість місяців дії старого механізму, однак не гарантують автоматичного початку нових нарахувань.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.