Генеральна прокуратура Дюссельдорфа 4 вересня 2026 року передала до сенату державної безпеки Вищого земельного суду Дюссельдорфа обвинувальний акт щодо 53-річного громадянина України, який мешкає в Атендорні (Північний Рейн-Вестфалія). Йому інкримінують агентурну діяльність на користь іноземної розвідувальної служби за § 99 Кримінального кодексу Німеччини (StGB).
Про це стало відомо 29 вересня 2026 року, інформує Recht & Politik.
Що інкримінує прокуратура
За версією обвинувачення, не пізніше листопада 2025 року чоловік почав співпрацювати з розвідувальною службою рф і збирав та передавав їй інформацію про особу, яка проживає в Німеччині й після початку повномасштабної збройної агресії проти України брала участь у бойових діях на боці Збройних сил України.
Слідство вважає, що зібрані відомості могли готувати ґрунт для подальших розвідувальних операцій проти цієї людини безпосередньо в Німеччині.
Це версія сторони обвинувачення, викладена в обвинувальному акті, а не факт, встановлений судом: чи справді обвинувачений діяв в інтересах російської розвідки і чи охоплював його умисел саме ці цілі, ще належить встановити в судовому розгляді, якщо суд взагалі відкриє провадження по суті.
Правова кваліфікація і процесуальний етап
§ 99 StGB («geheimdienstliche Agententätigkeit» — агентурна діяльність на користь іноземної спецслужби) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від шести місяців до десяти років. Справи за статтями про державну зраду та посягання на зовнішню безпеку Німеччини (§§ 94–100a StGB), до яких належить і § 99, за § 120 Закону про судоустрій Німеччини (GVG) віднесені до першої інстанції не звичайного суду землі, а сенату державної безпеки вищого земельного суду. Тобто передання обвинувального акта до Вищого земельного суду Дюссельдорфа — це не апеляційний перегляд, а звичайний, визначений законом порядок розгляду справ про шпигунство: суду ще належить вирішити, чи відкривати основне судове провадження, і лише після цього питання вини та кваліфікації розглядатиметься по суті.
Обвинуваченого затримали 27 березня 2026 року, відтоді він перебуває під вартою — тобто на момент оприлюднення обвинувального акта він перебуває під вартою вже понад шість місяців, а розгляд справи по суті ще навіть не розпочався.
Чому це важливо
Це кримінальне переслідування громадянина України в державі ЄС за версією про співпрацю з розвідкою рф, причому об’єктом ймовірного збору інформації, за версією слідства, названо не громадянина Німеччини, а іншого українця — учасника бойових дій на боці ЗСУ, який проживає в Німеччині. Це підвищує значення справи для практики захисту українців за кордоном: склад злочину за нормами про шпигунство в німецькому праві вимагає доведення не лише факту передачі інформації, а й умислу діяти саме в інтересах іноземної спецслужби, а не будь-якого іншого мотиву. Тривале тримання під вартою ще до вирішення питання про відкриття провадження по суті ставить питання про пропорційність запобіжного заходу вже на цьому етапі — до будь-якого встановлення вини.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Суд виправдав громадянина від звинувачень у держзраді – спільно з військовослужбовцями рф займався патрулюванням — приклад із практики, коли саму лише видиму присутність поруч із представниками рф суд визнав недостатнім доказом умислу на співпрацю з протилежною стороною.
- Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою особі, оголошеній у міжнародний розшук, підлягає апеляційному оскарженню — процесуальні гарантії оскарження тримання під вартою у справах з транскордонним елементом, застосовні до оцінки становища захисту в подібних справах.
- Тримання під вартою понад два роки за розголошення інформації про військоб’єкти під час війни не порушує Конвенцію — контекст бойових дій виправдовує тривалість — практика ЄСПЛ щодо меж допустимої тривалості тримання під вартою у справах, пов’язаних із національною безпекою, релевантна для оцінки перспектив оскарження запобіжного заходу і в цій справі.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.