В російському полоні, окрім військовослужбовців, перебувають і десятки тисяч цивільних громадян України. Міжнародне право забороняє їх утримувати, проте чітких механізмів звільнення, окрім “Росія мусить їх відпустити”, не існує. Країна-агресор не надто зацікавлена розкривати карти і надавати списки усіх українців, яких незаконно утримує. Тож навіть процес верифікації тих чи інших цивільних осіб – довгий і складний.
Про це зазначає адвокат Тетяна Лєбєдєва, повідомляє УНІАН.
“Тому що на державному рівні питання врегульовано виключно щодо військовополонених. На жаль, що стосується цивільних в полоні, то немає ні якогось закону, роз’яснення чи положення (як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні), ні правил поводження з ними, ні механізму обміну. Так, існує Женевська конвенція, яка містить загальну заборону взяття цивільних у заручники під час воєнних дій. Проте в ній не йдеться про обміни.
Крім того, якщо говорити відверто, інформація щодо українських бранців РФ висвітлюється лише на 30%. Умовно кажучи, ми можемо побачити лише 30% якихось списків, реєстрів, щоб прослідкувати, коли особа потрапила в полон і коли її змогли обміняти. На загал немає статистики чи якоїсь інформації, що така-то особа потрапила в полон, приміром, у 2022 році, станом на сьогодні вона жива і утримується там-то… Самі звільнені також не дуже публічні, і лише одиниці розповідають, як були в полоні, де, можливо, з ким, які були умови утримання тощо. Уся ця цінна інформація не публічна.
Тому із загальної цифри у понад 65 тисяч незаконно ув’язнених Російською Федерацією українців, вдалося обміняти трохи менше 4 тисяч. Це ті, кого вдалося знайти, ідентифікувати, включити у списки обміну і врешті забрати з російського полону”, – зазначає адвокат.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.