10 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми.
Суд установив, що власник пошкодженого у ДТП автомобіля уклав із ОСОБА_1 договір відступлення права вимоги, за яким він втрачає право вимагати від страховика та винуватця пригоди або від будь-якої іншої особи, що відповідно до закону несе відповідальність перед ним, відшкодування спричинених у ДТП матеріальних збитків.
Позивач зобов’язався відремонтувати транспортний засіб, отримавши відповідне доручення.Позивач відремонтував автомобіль, проте апеляційний суд скасував постанову місцевого суду, якою винним у ДТП визнано водія трамвая, і закрив провадження у справі на підставі пункту1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Районний суд задовольнив позов, зобов’язав ОСОБА_2 відшкодувати ОСОБА_1вартість ремонту автомобіля.
Апеляційний суд це рішення скасував та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що на момент укладення договору відступлення права вимоги жодних зобов’язань водія трамвая перед відповідачем ще не існувало, на час укладення договору не було визначено винну в ДТП особу. Отже, якщо майбутні відступлені вимоги не конкретизовані й не індивідуалізовані, то цей договір є неукладеним та не тягне за собою правових наслідків.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 стаття 628 ЦК України).
За своєю суттю укладений між позивачем і відповідачем договір є змішаним, оскільки у ньому містяться елементи різних договорів.
У частині регулювання відносин між сторонами він є договором про надання послуг, тобто проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідача на певних умовах. Так, сторони погодили, що якщо суд визнає винним у ДТП відповідача та/або іншого учасника пригоди,буде визнано невинним у вчиненні адміністративного (кримінального) правопорушення за фактом ДТП, то відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачеві всі фактично понесені ним витрати у зв’язку з виконанням цього договору.
Отже, відповідач зобов’язався відшкодувати понесені позивачем витрати у зв’язку з виконанням цього договору.
У частині регулювання відносин між сторонами вказаний договір також є договором доручення, оскільки на виконання пункту 6 договору для реалізації права відступлення вимоги відповідачем на ім’я позивача видана нотаріально посвідчена довіреність.
Окрім того, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем, а саме: отримав нотаріально посвідчену довіреність, організував огляд пошкодженого автомобіля, відремонтував його й оформив документи для подання їх до МТСБУ.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому ґрунтується цивільне право, – обов’язковість договору. Тобто з моменту укладення договору та виникнення зобов’язання його сторони набувають обов’язки (а не лише суб’єктивні права), які вони мають виконувати.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 10 березня 2021року у справі No199/1917/19 (провадження No 61-16444св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95532980