Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади та в інших випадках, установлених законом, вирішуються судом, який досліджує спірні умови договору на їх відповідність інтересам сторін і вимогам законодавства
14 травня 2020 року КГС ВС розглянув справу No 910/1746/19 за позовом КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго” до ОСББ No 8 про визнання договору укладеним у відповідній редакції, і прийняв постанову, в якій зазначено наступне.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до п. 3.3.2 Статуту КП “Київтеплоенерго” предметом діяльності позивача є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
При цьому позивач є постачальником теплової енергії у гарячій воді до житлового будинку ОСББ No 8,що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 20.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про теплопостачання”, пункту 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 No 1198, споживач теплової енергії – фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі – продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.
Статтею 24 Закону “Про теплопостачання” визначено, що основним обов’язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Оскільки Договір укладений не був, для врегулювання договірних відносин між сторонами листом від 13.12.2018 No 30/вих/1-4046 позивачем підготовлено та направлено відповідачу у 2-х примірниках проект договору на постачання теплової енергії у гарячій воді до житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 20.
ОСББ No 8 із запропонованими умовами договору не погодилось та листом від 10.01.2019 No219-03 направило позивачу підписаний та скріплений печаткою договір разом із протоколом розбіжностей від 10.01.2019, які були отримані КП “Київтеплоенерго” 23.01.2019, що підтверджується вхідним номером (No 18/30-1231 від 23.01.2019).
З метою виконання вимог частини шостої статті 181 ГК України та з метою врегулювання розбіжностей, що виникли при укладені договору позивачем було складено та листом від 08.02.2019 No30/вих/1-2118 направлено в двох примірниках підписані протокол узгодження розбіжностей до Договору (з обґрунтуванням неприйнятих позивачем пунктів до договору), додаткову угоду, Додаток No 1 та Додаток No1А до Договору Відповідачу.
Оскільки станом на лютий 2019 року правовідносини між сторонами не були врегульовані, а спірний договір сторонами не підписаний, КП “Київтеплоенерго” прийнято не всі пункти договору, викладені у протоколі розбіжностей відповідача.
ОЦІНКА СУДУ
Предметом спору є визнання укладеним договору No690084 на постачання теплової енергії у гарячій воді між КП “Київтеплоенерго” та ОСББ No 8, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону та щодо умов якого у сторін існують розбіжності.
Укладення договору між постачальником теплової енергії та споживачем є їх обов’язком з метою врегулювання взаємних прав та обов’язків,забезпечення надійного та безперебійного постачання обсягів теплової енергії відповідно до погоджених умов та законодавства.
Укладення спірного договору є обов’язковим для сторін на підставі закону.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Із посиланням на статтю 181 ГК України, яка регламентує загальний порядок укладання господарських договорів, Суд зазначив, що судами встановлено дотримання встановленого порядку укладення договору, а також передачі суду розбіжностей за договором, що залишилися неврегульованими.
Договірне зобов’язання виникає внаслідок складного юридичного факту: погоджених сторонами умов договору, а також рішення суду щодо умов договору, які не були погоджені ними, а договір, за загальним правилом, вважається укладеним з моменту набрання чинності таким рішенням та породжує господарсько-правові зобов’язання сторін.
Судами попередніх інстанцій було проаналізовано спірні умови договору з точки зору їх відповідності інтересам сторін, а також вимогам законодавства та, за результатами такого аналізу зроблено обґрунтовані висновки про наявність підстав прийняти запропоновану позивачем редакцію договору.
Постанова КГС ВС від 14 травня 2020 року у справі No 910/1746/19 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/89402254.