Обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК, не може бути звільнений від покарання з випробуванням за наявності формальних даних, що позитивно характеризують особу винуватого, не зменшують його суспільної небезпеки та вчиненого ним кримінального правопорушення, а в результаті порушення ним ПДР спричинені тяжкі наслідки кільком потерпілим
Обставини справи: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст.286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяці з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Ухвалою апеляційного суду цей вирок залишено без змін. Обґрунтовуючи можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, апеляційний суд послався на те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має міцні соціальні зв`язки, у вчиненому щиро розкаявся, має похилий вік та інвалідність ІІ групи, вжив заходів для відшкодування шкоди. Крім того, суд зважив на обставини, що пом`якшують покарання: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування частини шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, при цьому врахував позицію потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: апеляційний суд, застосовуючи до ОСОБА_3 ст.75 КК, у достатній мірі не врахував, що хоча кримінальне правопорушення ОСОБА _3 вчинив з необережності, однак,відповідно до ст. 12 КК воно належить до тяжких, і внаслідок таких протиправних дій настала смерть потерпілого ОСОБА_4 та двоє осіб отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Тяжкі наслідки у виді смерті людини є непоправними і не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі. Крім того, позитивні характеристики ОСОБА_3 мають формальний характер та не зменшують суспільної небезпечності як його самого, так і правопорушень, учинених ним.
Суд апеляційної інстанції зазначених обставин належним чином не врахував, залишив поза увагою доводи прокурора щодо безпідставного застосування судом першої інстанції ст. 75 КК, ретельно їх не перевірив, відповіді на них не дав, а прийняте рішення належним чином не мотивував. Апеляційний суд також не вказав, які дані про особу засудженого дають підстави для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, а також не врахував позицію і доводи потерпілих.
Детальніше з текстом постанови ВС від 16.10.2019 у справі No290/669/18 (провадження No 51-3863км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/85111453