В Україні лише 7 судів запровадили спеціалізацію суддів з розгляду сімейних справ: дослідження Центру сімейного права ВША НААУ

У грудні 2021 року Центр сімейного права ВША НААУ звернувся із запитами до судів загальної юрисдикції України з метою отримання інформації щодо існування в їх штаті суддів окремої спеціалізації, зокрема, із розгляду сімейних справ.

Про це повідомляє Вища школа адвокатури НААУ.

Даний запит ґрунтувався на положеннях ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які передбачають можливість запровадження спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Звернення із таким запитом до судів було зумовлено проблематикою у розгляді категорії справ з розгляду сімейних спорів та необхідністю звернення особливої уваги на наявність певної специфіки їх вирішення.

Зокрема, багато правових питань у сімейних правовідносинах підлягають детальному вивченню та потребують певних (спеціальних) знань для правильного вирішення спору та застосування норм права, отже наявні всі підстави вважати, що судові справи з розгляду сімейних спорів є самостійною спеціалізацією, яка принципово відрізняється від інших категорій справ, які розглядають суди.

Аналіз отриманих даних (з 348 отриманих відповідей від судів) свідчить про те, що лише 7 судів надали ствердну відповідь на питання про запровадження вищевказаної спеціалізації, а саме:

  • Володарський районний суд Київської області – Запроваджено спеціалізацію з розгляду справ «Про усиновлення дітей» (суддя Моргун Г. Л.).
  • Володимир-Волинський міський суд Волинської області – Запроваджено спеціалізацію суддів з розгляду цивільних справ, а саме спорів, що виникають із сімейних правовідносин про позбавлення батьківських прав, про встановлення батьківства або материнства, усиновлення, надання права на шлюб.
  • Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська – Запроваджено спеціалізацію з розгляду сімейних справ та визначено відповідний перелік суддів.
  • Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області – Судом запроваджено спеціалізацію з розгляду справ, що виникають із сімейних правовідносин. В даній категорії постійно працює двоє суддів.
  • Київський районний суд м. Одеси – Запроваджено спеціалізацію суддів з розгляду справ про усиновлення.
  • Слов’янський міськрайонний суд Донецької області – Запроваджено спеціалізацію суддів з розгляду спорів, що виникають із сімейних правовідносин. При цьому всі судді суду здійснюють розгляд сімейних справ.
  • Хортицький районний суд м. Запоріжжя – Запроваджено спеціалізацію «Справи про усиновлення» та визначено відповідний перелік суддів.

В усіх інших судах спеціалізація суддів з розгляду сімейних справ не запроваджувалася.

Переважна більшість судів (195) обґрунтовують відсутність спеціалізації недостатньою кількістю фактично працюючих суддів, що унеможливлює запровадження спеціалізації.

Суди посилаються на п. 2.3.10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, згідно якого збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.

Беручи до уваги, що у великій кількості судів фактично працюють від 1 до 3 суддів, дефіцит суддівського корпусу унеможливлює запровадження спеціалізації.

25 судів дійшли висновку про недоцільність запровадження спеціалізації суддів з розгляду сімейних справ. Серед підстав суди називають, зокрема, такі:
• невелику кількість сімейних справ відносно цивільних, які розглядаються судом;
• запровадження спеціалізації може призвести до нерівномірного навантаження на суддів;
• запровадження спеціалізації може негативно вплинути на строки розгляду справ.

Деякі суди (зокрема, Донецький апеляційний суд) посилалися на рішення Ради суддів України № 42 від 17.07.2020 та № 18 від 11.06.2021, згідно яких можливість запровадження спеціалізації суддів у місцевих загальних судах ґрунтується виключно на необхідності оптимізації роботи суду щодо розгляду конкретних категорій справ, і не може перешкоджати здійсненню кримінального провадження судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, та бути підставою для передачі кримінальних проваджень до інших судів.

При застосуванні правил внутрішньої спеціалізації суддів потрібно виходити з єдності правового статусу судді, що передбачає можливість здійснення ним правосуддя у будь-якій справі, віднесеній до юрисдикції конкретного суду (за винятком тих випадків, що прямо передбачено законом).

Обов’язковим є лише врахування спеціалізації під час визначення судді для розгляду кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи та головуючого у складі суду під час колегіального розгляду такого провадження.
25 судів, пояснюючи відсутність спеціалізації суддів з розгляду сімейних справ, зазначили про те, що запровадження такої спеціалізації не являється обов’язковим згідно законодавства України, оскільки вимагається наявність лише двох суддівських спеціалізацій (в загальних судах): слідчих суддів та суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

49 судів повідомили про незапровадження ними спеціалізації суддів з розгляду сімейних справ, але не надали будь-якого обґрунтування. Схожим чином, 36 судів просто зазначили, що збори суддів не приймали рішення про запровадження спеціалізації.

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області та Ірпінський міський суд Київської області взагалі повідомили, що внаслідок кадрового дефіциту та з метою рівномірного навантаження на суддів ними було скасовано спеціалізацію суддів з розгляду цивільних, адміністративних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення.

Розгорнуту відповідь надав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, який зазначив про надактуальність питання спеціалізації суддів з розгляду окремих категорій справ як для місцевих загальним судів, так і для нього самого.

КЦС ВС повідомив, що провів ряд семінарів для юридичної спільноти стосовно вирішення сімейних спорів з іноземним елементом, що вкотре актуалізувало питання запровадження спеціалізації суддів з розгляду сімейних спорів, у тому числі спорів стосовно дітей.

КЦС ВС вказав, що це питання активно обговорюється, і для його вирішення створено робочу групу, яка за результатами аналізу судової практики в її кількісному та якісному вимірі надасть суддям КЦС ВС матеріали для обговорення, на підставі яких буде вирішено питання доцільності запровадження спеціалізації суддів з розгляду сімейних спорів.

Отримані дані у сукупності дозволяють зробити висновок, що основною перешкодою для запровадження судами України спеціалізації суддів з розгляду сімейних справ є дефіцит суддівського корпусу, в деяких судах надзвичайно гострий. Дефіцит суддівського корпусу є серйозною проблемою, яка має бути вирішена шляхом спільної роботи влади, юридичної спільноти і громадянського суспільства України.

Аналітику підготували:

  • Анжеліка Архіпова, адвокат, член Ради Комітету з сімейного права НААУ, лектор ВША навчального курсу «Адвокат з розлучень»;
  • Гаро Ганна, сімейний адвокат, Голова Комітету з сімейного права НААУ, керівниця Центру з сімейного права ВША НААУ