Про реагування на заяви щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком: практика ЄСПЛ та ВС розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Рівненської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками практику ЄСПЛ та ВС щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком, а саме:
- 1. Стандарти практики ЄСПЛ про розслідування забороненого поводження .
- 2. Стандарти Верховного Суду щодо реагування на заяви про заборонене поводження з підозрюваним, свідком.
- 3. Використання як аргументів захисту.
У рамках характеристики реагування на заяви щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком акцентовано на наступному:
1. Стандарти практики ЄСПЛ про розслідування забороненого поводження
ЄСПЛ неодноразово наголошує, що після отримання небезпідставної скарги на жорстоке чи нелюдське поводження держава зобов’язана провести офіційне, ефективне розслідування.
Це прямо підтверджено в рішенні Goryanoy v. Ukraine (№ 54630/13), де Суд підкреслив:
- коли особа перебуває під контролем держави (наприклад, у поліції чи СІЗО), виникають сильні презумпції щодо походження тілесних ушкоджень;
- держава має надати переконливе пояснення, інакше презумпція діє на користь заявника;
- заявник має надати «детальний опис фактів» та хоча б мінімальні докази (свідки, документи тощо).
ЄСПЛ вказує, що розслідування повинно проводитися, якщо скарга є небезпідставною.
Це також закріплено у справах:
- M. and Others v. Italy and Bulgaria (2012), § 100,
- X and Others v. Bulgaria (GC), 2021, § 184,
- Gishoy v. Romania (2023), §§ 62–64.
У випадку відсутності фактичних даних, які піддаються перевірці, порушення немає. Якщо ж такі дані є — розслідування є обов’язковим навіть коли жорстоке поводження вчинили приватні особи (а не правоохоронці).
У рішенні Bouyid v. Belgium (GC), 2015, § 117 ЄСПЛ зазначив, що мета розслідування —
- гарантувати ефективне застосування національного законодавства, яке забороняє катування і нелюдське поводження;
- забезпечити підзвітність державних службовців за порушення статті 3.
Стандарти ефективного розслідування:
Суд виділяє такі критерії (згадані у файлі):
- незалежність;
- оперативність;
- ретельність;
- відсутність необґрунтованих затримок;
- належна якість кримінально-правових норм;
- врахування вразливості потерпілих (насильство, домашнє насильство, злочини ненависті).
Ці критерії супроводжуються посиланням на доктрину (Д. Клепка).
Приклад із практики — справа «Сергієнко проти України» (№ 72678/16):
ЄСПЛ проаналізував провадження, де заявник скаржився на жорстоке поводження працівників НАБУ. Суд встановив порушення через:
- ненадання урядом копій постанов про закриття провадження;
- відсутність переконливого спростування фактів заявника.
ЄСПЛ визнав жорстоке поводження і встановив порушення матеріального аспекту статті 3.
2. Стандарти Верховного Суду щодо реагування на заяви про заборонене поводження з підозрюваним або свідком
Критерій небезпідставності заяви
ВС у постанові від 29.10.2019 (справа № 515/2020/16-к, провадження № 51-2904км18) зазначив:
Заява повинна містити:
- конкретні обставини,
- певне підтвердження або інформацію, що дозволяє перевірку.
Без цього держава не зобов’язана проводити розслідування.
Аналогічні висновки ВС зробив у постановах у справах:
- 95533236 (заявник говорив лише про «тиск», без деталей);
- 114357455 (відсутність even prima facie даних).
Своєчасність подання заяви:
ВС підкреслює, що:
- заява має бути зроблена якнайшвидше;
- запізніле повідомлення знижує довіру до неї.
Приклад:
- заяву подано вперше лише в апеляції, через майже рік після події. ВС визнав доводи необґрунтованими (справа 120029750);
- Аналогічно у справі 118465060 засуджений заявив про тиск лише в суді першої інстанції через кілька місяців після подій.
Обовʼязковість перевірки заяви:
ВС постійно наголошує, що суд і прокурор не можуть ігнорувати заяви:
- У справі 117555154 ВС зазначив, що навіть якщо захист не звернувся до поліції з заявою за ст. 214 КПК, це не звільняє державу від обов’язку провести офіційне розслідування.
- Аналогічно суди повинні реагувати на заяви в матеріалах справи, які свідчать про фізичний чи психологічний тиск (справа 122543783).
Належність і ретельність перевірки:
ВС неодноразово констатує порушення:
- суд апеляційної інстанції не перевірив твердження про незаконні методи слідства (справа 117555154);
- органи досудового розслідування не внесли відомості до ЄРДР і не забезпечили належну перевірку (справа 112088034);
- особу не допитали під час перевірки; копії постанови не надали, позбавивши можливості оскаржити (справа 120805479).
Розподіл тягаря доказування:
ВС у справі 117555154:
- навіть якщо захист не подав заяву, це не може бути підставою для відхилення доводів про погане поводження;
- обов’язок розслідувати залишається за державою.
Перевірка через внесення відомостей до ЄРДР
ВС у справах:
- 112088034 — внесення до ЄРДР є обовʼязковим, якщо скарга небезпідставна;
- ОСОБА_6 (Залізничний суд м. Львова, доручення додати до ЄРДР та провести СМЕ) — приклад вимоги негайної реакції суду на скаргу про побиття під час затримання.
3. Використання як аргументів захисту
Ключові рекомендації для захисту:
Захист має забезпечити:
- своєчасне повідомлення про заборонене поводження;
- надання фактичних даних (медичні довідки, свідки, фото);
- послідовність тверджень у всіх стадіях процесу.
ВС вказує, що непослідовність шкодить доводам:
- у справі 122543783 обвинувачений під час допиту заявив, що скарг не має, тому підстав для перевірки не вбачалося.
Використання для визнання доказів недопустимими:
Захист може посилатися на:
- статтю 87 КПК (істотне порушення прав людини – недопустимість доказів);
- ЄСПЛ про презумпцію відповідальності держави за тілесні ушкодження в місцях несвободи (Goryanoy v. Ukraine);
- практику ЄСПЛ щодо позитивного обов’язку розслідувати (M. and Others, X and Others, Gishoy, Bouyid).
Такі аргументи дозволяють захисту:
- ставити під сумнів допустимість зізнань, отриманих під тиском;
- вимагати виключення доказів, здобутих унаслідок катування чи психологічного впливу.
Використання для оскарження бездіяльності органів
Захист може посилатися на ВС:
- держава не може посилатися на те, що захист не подав заяву (117555154);
- перевірка повинна бути ретельною, а її відсутність — підстава для касаційного перегляду (120805479, 112088034).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.