Відступне має бути оформлене договором, у якому вказуються розмір відступного, порядок та строк його надання

Для припинення кредитного зобов’язання переданням відступного необхідна сукупність кількох умов, зокрема: згода сторін на таке припинення; узгодження сторонами розміру, строків і порядку передання відступного; факт передання боржником кредиторові відступного.

12 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання удаваним правочину та визнання укладеною угоди про припинення кредитного зобов’язання передачею позичальником відступного.

Суди встановили, що між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір. Проте, у зв’язку з погіршенням фінансового становища вона своєчасно не виконувала умови кредитного договору, допустивши заборгованість, у зв’язку з чим у рахунок погашення заборгованості нею було передано банку для подальшої реалізації квартиру. Кошти від реалізації квартири не були достатніми для погашення заборгованості, у зв’язку з чим відповідач запропонував змінити первісний спосіб виконання зобов’язання за кредитним договором, а саме на виконання договору шляхом передачі банку відступного в грошовій формі у сумі 10 000,00 дол. США та 99,66 грн судових витрат, та гарантував у такому випадку припинення зобов’язань за кредитним договором. На момент оформлення угоди відповідач надав для підписання додаткову угоду до кредитного договору, за якою останній залишив за собою право звільнити її від подальшого виконання зобов’язань за кредитним договором на підставістатті 605 ЦК України. Разом з цим ця угода не містила положень щодо припинення зобов’язань за кредитним договором шляхом сплати відступного чи прощенням боргу кредитором.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову,виходив з того, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що боржник замінив первісний предмет виконання іншим предметом, матеріали справи свідчать про відсутність доказів на підтвердження того, що при укладенні додаткової угоди її сторони приховали інший правочин, а саме те, що їх фактичні відносини припинилися внаслідок передання кредиторові позичальником коштів, які є відступними.

За результатами розгляду Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду прийняв постанову, в якій зазначив таке.

Згідно із статтею 600 ЦК України зобов’язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Для припинення зобов’язання переданням відступного необхідна сукупність кількох умов, зокрема: згода сторін на таке припинення; узгодження сторонами розміру, строків і порядку передання відступного; факт передання боржником кредиторові відступного.

Обов’язковість досягнення згоди щодо припинення зобов’язань відступним тягне за собою необхідність відповідної фіксації такої згоди. Відступне має бути оформлене договором, в якому вказуються розмір відступного, порядок та строк його надання.

Таким чином апеляційний суд, урахувавши наведені норми матеріального права, дослідивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що боржник замінив первісний предмет виконання іншим предметом, причому таким, який не передбачався/узгоджувався сторонами раніше при укладенні первісного договору, сплативши 10 000,00 дол. США та 99,66 грн,та те, що фактичні відносини припинилися внаслідок передання кредиторові позичальником коштів, які є відступними, а не сплачені в рахунок погашення частини заборгованості за кредитним договором.

Детальніше з текстом постанови КЦС ВС від 12 квітня 2018 року у справі No 761/37012/15-ц можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73437966.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові КЦС ВС від 23 вересня 2020 року у справі No 497/1085/16-ц: http://reyestr.court.gov.ua/Review/91958372.