29 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Суди встановили, що на підставі рішення третейського суду з ОСОБА_3 на користь відповідача стягнуто заборгованість за договором позики.
Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за законом є ОСОБА_1, яка звернулась до суду із заявою про скасування рішення третейського суду, в задоволенні якої їй було відмовлено.
Посилаючись на те, що спадкодавець за життя жодних договорів позики з відповідачем не укладав та грошових коштів за цими договорами не отримував, висновком експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, встановлено, що договір позики, укладений між ними, не містить власноручного підпису позичальника, позивач просила суд застосувати наслідки нікчемності договору позики, визнати відсутніми зобов’язання спадкодавця та його спадкоємців за договором позики та угоду щодо передачі спору на розгляд третейського суду, передбачену у договорі позики.
Рішенням суду першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, позов задоволено. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки судовий спір про стягнення боргу, в рамках якого позивач могла б спростувати наявність боргових зобов’язань, відсутній, позивач обрала належний спосіб захисту порушених прав. Відсутність у письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи
означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Висновок експерта,
отриманий в межах кримінального провадження, містить інформацію щодо предмета доказування у цій цивільній справі, тому є належним та допустимим
доказом.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Як частиною першою статті 215 ЦК України, так і статтями 229 – 233 ЦК України передбачено недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчиненого ним у належній формі (зокрема шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов’язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов’язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникають.
Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників
правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Встановивши на підставі висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, факт відсутності підпису позичальника у спірному договорі позики, та за відсутності спростування цього факту іншими доказами, суди дійшли правильних висновків про те, що цей договір позичальник не підписував і зобов’язання з нього у останнього не виникли.
Оцінюючи належність та ефективність обраного позивачем способу захисту її прав, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що визнання зобов’язань за спірним договором позики відсутніми, у тому числі і передбаченого ним третейського застереження, є цілком ефективним способом захисту прав спадкоємця померлого ОСОБА_3.
За обставин наявності беззаперечних доказів підробки підпису позичальника у договорі позики, а також у документах, поданих до третейського суду та апеляційного суду, щодо визнання боргу померлим ОСОБА_3 за його життя, обізнаності останнього про розгляд третейським судом справи щодо стягнення з нього заборгованості за спірним правочином, права правонаступника ОСОБА_3 можуть бути захищені шляхом ухвалення рішення про визнання відсутніми зобов’язань за таким договором.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 334/5347/22 (провадження № 61-11751св23) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/119419561.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.