Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
суди попередніх інстанцій визнали винуватим та засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 415 КК. Цивільні позови потерпілих задовільнили та стягнули з військової частини на їхню користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, 150 000 грн, 150 000 грн, 200 000 грн та 200 000 грн.
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача стверджував, що усі видатки на лікування та реабілітацію потерпілих понесла держава, їм
виплачувалося грошове утримання під час лікування і тому розмір
відшкодування моральної шкоди є неспіврозмірним зі спричиненою шкодою
кожному із потерпілих. Вказував на можливість отримання одноразової
грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975
«Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової
допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати
працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців,
військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі –
Постанова КМУ), якою передбачена виплата одноразової грошової допомоги
внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період проходження ними
військової служби у значному розмірі. Зазначав, що у військовій частині не
передбачено кошторисом виділення коштів для відшкодування моральної
(немайнової) шкоди потерпілим, що в свою чергу призведе до надмірних
(незапланованих) витрат державних коштів, які могли б бути використані на оборону України.
Позиція ККС
залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: ККС констатував, що умови застосування положень ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 ЦК у цьому кримінальному провадженні судами дотримано, а з військової частини як з відповідача обґрунтовано стягнуто моральну шкоду на користь потерпілих.
На аргументи касаційної скарги ККС вказав, що виплати на лікування і реабілітацію, отримання одноразової грошової допомоги є частиною системи
соціального захисту військовослужбовців та немає відношення до позовних
вимог про стягнення із відповідача відшкодування спричиненої потерпілим в наслідок ДТП моральної шкоди.
Доводи представника цивільного відповідача про те, що у військовій частині не передбачено кошторисом виділення коштів для відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим, що в свою чергу призведе до надмірних (незапланованих) витрат державних коштів, ККС також відхилив, оскільки відсутність бюджетних коштів та/або непередбачення таких видатків кошторисом військової частини не є підставою для зменшення сум
відшкодування моральної шкоди, заявлених у цивільних позовах потерпілих.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 15.04.2025 у справі №944/447/22 (провадження № 51-5400км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/126693845
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.