Процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох процесуальних дій, що вчиняються сторонами та судом у визначеній послідовності, включаючи процесуальні рішення про затвердження мирової угоди та про закриття провадження у справі, що оформлюються одним процесуальним актом – ухвалою.
Якщо в касаційній скарзі оскаржується ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв’язку із затвердженням мирової угоди, після її перегляду в апеляційному порядку, така касаційна скарга є касаційною скаргою саме на ухвалу про закриття провадження у справі в частині її висновків щодо наявності підстав для закриття провадження у справі згідно з пунктом 5 частини першої статті 255 ЦПК України у зв’язку із затвердженням мирової угоди, яка відповідно до пункту 15 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.
Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача.
21 жовтня 2022 року ухвалою міськрайонного суду відкрито провадження у справі.
20 січня 2023 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до міськрайонного суду надійшла заява про затвердження мирової угоди, укладеної між ними з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок.
За змістом зазначеної мирової угоди сторони у справі домовилися, що ця мирова угода покриває усі існуючі претензії майнового характеру або іншого виду ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який зобов`язується здійснити безготівкове перерахування суми відшкодування майнової шкоди, а ОСОБА_1 відмовляється від позовних вимог.
Сторони мирової угоди підтвердили, що їм відомі, роз`яснені і зрозумілі наслідки укладення та затвердження судом мирової угоди, передбачені статтями 207, 208 ЦПК України, а також положення частини другої статті 256 ЦПК України про те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет спору із тих самих підстав не допускається.
27 січня 2023 року ухвалою міськрайонного суду, з яким погодився апеляційний суд, затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та закрито провадження у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
У справі, переданій на розгляд Великої Палати Верховного Суду, перед судом
постало питання щодо касаційного оскарження ухвали суду в частині
затвердження мирової угоди і в частині закриття провадження у справі.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (пункт 5 частини першої статті 255 ЦПК
України).
Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена як в апеляційному порядку, так і в касаційному.
Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони
приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати
вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття
провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є
безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди.
Затвердження мирової угоди змістовно є сукупністю процесуальних дій і рішень суду та сторін справи, які становлять системну послідовність.
Закриття провадження у справі є процесуальною дією, якою завершується
судовий процес, і законодавець не встановлює жодного обмеження щодо
можливості оскарження в касаційному порядку ухвали про закриття провадження в залежності від підстави закриття провадження у справі.
Тож ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі, якщо вона постановлена у зв’язку із затвердженням мирової угоди, після її перегляду в апеляційному порядку підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що якщо в касаційній скарзі оскаржується ухвала суду першої інстанції про закриття
провадження у справі у зв’язку із затвердженням мирової угоди, після її
перегляду в апеляційному порядку, така касаційна скарга є касаційною скаргою
саме на ухвалу про закриття провадження у справі в частині її висновків щодо
наявності підстав для закриття провадження у справі згідно з пунктом 5 частини
першої статті 255 ЦПК України у зв’язку із затвердженням мирової угоди, яка
відповідно до пункту 15 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої
статті 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 12 червня 2018 року у справі №
908/1604/17 щодо можливості оскарження ухвал про закриття провадження у справі, постановлених внаслідок затвердження мирової угоди, визначивши, що за своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох процесуальних дій, що вчиняються сторонами та судом у визначеній послідовності, включаючи процесуальні рішення про затвердження мирової угоди та про закриття провадження у справі. Однак ці
процесуальні рішення оформлюються одним процесуальним актом – ухвалою, а тому не можуть розглядатися як два самостійних процесуальних акти – окремо
щодо затвердження мирової угоди і щодо закриття провадження.
У справі, що передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, позивачка просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, якою затверджено мирову угоду та із цієї підстави закрито провадження у справі, та постанову апеляційного суду, якою зазначену ухвалу залишено без змін.
Однак доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не розяснював позивачці наслідків затвердження мирової угоди, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2023 року до суду першої інстанції від сторін надійшла заява про затвердження мирової угоди та мирова угода, яка підписана сторонами, в якій зазначено, що сторони підтверджують, що їм відомі, розяснені і зрозумілі наслідки укладення та затвердження судом цієї мирової угоди, передбачені статтями 207, 208 ЦПК України, та розуміють положення частини другої статті 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет спору з тих самих підстав не допускається.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що апеляційний суд правильно залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 27 листопада 2024 року у справі №185/8179/22 можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/123553003
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.