20 травня 2019 року КЦС ВС розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 6 червня 2017 року у справі за її позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди й за результатами розгляду ухвалив постанову, у якій зазначив таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону України «Про інформацію»ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їхньої правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також має право на власне тлумачення справи втому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку.Якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та в такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов’язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки й напряму, що пов’язано з такими психологічними станами, як віра,впевненість чи сумнів.
Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти,чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження.Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб’єктивної оцінки, а відображенням об’єктивної істини, що може бути встановлена в судовому порядку.
У справі, що переглядалася, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог про спростування недостовірної інформації, обґрунтовано виходив із того, що запитання відповідача, адресоване позивачу на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» «Ви тупий?» є суб’єктивною думкою ОСОБА_2, а тому не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, згідно з визначеним статтею 277 ЦК України порядком.
З текстом постанови Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі No 591/7099/16-ц (провадження No 61-34159св18) можна ознайомитися за посиланням – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82119183.
До подібних висновків в іншій справі дійшов КЦС ВС, який скасував судові рішення та відмовив у задоволенні позову.
З текстом постанови Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі No 380/951/17 (провадження No 61-31057св18) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/82703217