14 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Центр протидії корупції» (далі – ГО «Центр протидії корупції») про захист честі, гідності та ділової репутації/
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав про те, що у мережі «Інтернет» у відкритому Реєстрі національних публічних діячів України (далі – Реєстр) розміщена інформація щодо нього та створено досьє національного публічного діяча, проте з 2017 року він не є національним публічним діячем, а з 2014 року склав повноваження народного депутата України. Проте Служба фінансового моніторингу України включила Реєстр до Методичних рекомендацій щодо проведення моніторингу фінансових операцій публічних діячів, що ускладнює взаємодію таких осіб із банками та іншими фінансовими установами. Тому просив зобов’язати відповідача спростувати інформацію шляхом вилучення даних щодо нього в мережі «Інтернет» у Реєстрі.
Місцевий суд задовольнив позов, визнав інформацію недостовірною і зобов’язав ГО «Центр протидії корупції» спростувати інформацію шляхом вилучення спірних даних із Реєстру, оскільки ОСОБА_1 вже не є національним публічним діячем.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, відмовив у задоволенні
позову в зв’язку з тим, що розміщена інформація не порушує прав позивача, а стосується періоду, коли він був народним депутатом України.
Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду з огляду на таке.
У статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону України «Про вибори народних
депутатів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.
У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової
інформації, схваленої 12 лютого 2004 року Комітетом Міністрів Ради Європи, зазначено, що політичні діячі підлягають ретельному громадському контролю.
Спірна інформація не є недостовірною та не порушує прав ОСОБА_1, тому не є предметом судового захисту. Ця інформація дійсна та достовірна, не порочить
честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Зміст позовних вимог, викладених у позовній заяві, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію (висловлювання), поширену в Реєстрі, варто визнати недостовірною й такою, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію особи.
Розміщена в Реєстрі інформація стосується періоду, коли ОСОБА_1 був народним
депутатом (грудень 2012 року – листопад 2014 року). Крім того, аналогічна за змістом інформація міститься на офіційному сайті Верховної Ради України.
Доводи позивача про те, що визначення його національним публічним діячем
ускладнює йому взаємодію з банками та іншими фінансовими установами,
не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, оскільки
не є предметом розгляду у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.
Крім того, Верховний Суд зазначав про те, що такий спосіб судового захисту, як вилучення певної інформації щодо особи не відповідає змісту її позовних вимог і по суті є цензурою діяльності щодо неї.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі No 757/14418/20-ц (провадження No 61- 4424св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98454238