Наявність в апеляційній скарзі кількох різних та взаємовиключних вимог позбавляють апеляційний суд можливості встановити позицію апелянта, що є підставою для повернення скарги.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
За ухвалою апеляційного суду від 0 1.02.2021 апеляційну скаргу захисника на підставі ч. 1 ст. 399 КПК залишено без руху та надано йому строк для усунення
недоліків протягом 5 днів з моменту отримання ухвали.
На виконання вказаної ухвали апеляційного суду захисник 15.02.2021 подав
змінену апеляційну скаргу.
За ухвалою апеляційного суду від 19.02.2021 апеляційну скаргу захисника
повернуто у зв’язку з неусуненням у встановлений строк недоліків апеляційної
скарги, яку було залишено без руху на підставі положень п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК.
Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС: у касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду від 19.02.2021. При цьому вказує, що подана ним апеляційна скарга повною мірою відповідає вимогам ст. 396 КПК, а тому висновки судді апеляційного суду щодо необхідності її повернення у зв’язку з неусуненням недоліків є безпідставними та необґрунтованими. Дослідивши
матеріали провадження та доводи касаційної скарги захисника, ВС дійшов
наступного висновку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із вироком місцевого суду, захисник оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою судді-доповідача апеляційного суду від 01.02.2021 апеляційну скаргу
захисника на підставі ч. 1 ст. 399 КПК залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту отримання ухвали. Аргументуючи своє рішення, суддя зазначив, що захисник, оскаржуючи вирок суду першої інстанції, не вказав, чи була до пущена місцевим судом неповнота судового розгляду, та не навів належних обґрунтувань щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність. Крім того, суддя-доповідач також послався на те, що вимоги апеляційної скарги не узгоджуються з її доводами, оскільки захисник, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, просить визнати ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину та ухвалити виправдувальний вирок. Разом з тим, висуваючи вимогу про скасування обвинувального вироку та ухвалення протилежного за змістом судового рішення, захисник в апеляційній скарзі не зазначив обставин, які не були досліджені в суді першої інстанції, та не вказав про доцільність або недоцільність повторного дослідження доказів.
На виконання вказаної ухвали судді апеляційного суду захисник 15.02.2021 подав нову апеляційну скаргу, в прохальній частині якої за результатами
апеляційного розгляду просив суд: або скасувати вирок місцевого суду та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК; або у разі встановлення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, призначити йому більш м’яке покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; або ж, якщо будуть встановлені підстави для зміни правової кваліфікації, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 121 КК на ст. 123 чи ст. 124 КК із призначенням відповідного покарання.
Ухвалою судді-доповідача апеляційного суду від 19.02.2021 апеляційну скаргу
захисника на підставі положень п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК повернуто апелянту. При цьому відповідно до ухвали підставою для повернення апеляційної скарги захисника було те, що останній повною мірою не усунув недоліків, встановлених ухвалою судді апеляційного суду від 01.02.2021, та всупереч п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК не зазначив чітких вимог до суду апеляційної інстанції, які узгоджуються з положеннями ст. 407 КПК, що у свою чергу позбавляє можливості апеляційний суд встановити позицію захисника, який фактично висував декілька взаємовиключних апеляційних вимог. Крім того, повертаючи апеляційну скаргу, суддя-доповідач також зазначив, що захисник, подавши нову апеляційну скаргу щодо усунення недоліків, практично не змінив змісту мотивувальної частини попередньої апеляційної скарги, чим проігнорував вказівки, викладені у наведеній ухвалі від 01.02.2021.
Ураховуючи вказане, колегія суддів погоджується з такими висновками суду
апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до прохальної частини нової апеляційної скарги, поданої на усунення недоліків, захисник одночасно просив апеляційний суд або виправдати
обвинуваченого ОСОБА_2, або призначити йому менш тяжке покарання, або
перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 121 КК на ст. 123 чи ст. 124 КК. Однак, на переконання Суду, такі вимоги захисника за своєю правовою природою є різними, взаємовиключними та позбавляють апеляційний суд можливості
встановити позицію захисника в частині того, яке саме рішення, на думку сторони захисту, має прийняти суд апеляційної інстанції.
Детальніше з текстом постанови ВС від 29.07.2021 у справі No 654/1119/19 (провадження No 51-1595км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98728752