04 березня 2023року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Луценко О.М.,
за участі секретаря Галелюк Т.О.,
розглянувши розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 13.12.2023 Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що начебто він не пройшов додаткове обстеження, не пройшов медичний огляд та лікування в закладах здоров`я згідно рішення військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до направлення від 02.03.2023 у зв`язку з чим станом на 13.12.2023, не завершив проходження військово- лікарської комісії, чим порушив п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та ч. 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
ОСОБА_1 уважає, що постанова ухвалена незаконно і необґрунтовано та підлягає скасуванню в зв`язку з невідповідністю висновків тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 фактичним обставинам справи.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, вважають, що позовні вимоги є належним чином обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд убачає необхідним позов задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
13 грудня 2023 року Постановою № 28 тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що начебто він не пройшов додаткове обстеження, не пройшов медичний огляд та лікування в закладах здоров`я згідно рішення військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до направлення від 02.03.2023 у зв`язку з чим станом на 13.12.2023, не завершив проходження військово- лікарської комісії, чим порушив п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та ч. 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
Відповідачем до суду не надіслано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у заяві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, а з постанови та протоколу не вдається встановити, що позивач ОСОБА_1 дійсно не пройшов додаткове обстеження, не пройшов медичний огляд та лікування в закладах здоров`я згідно рішення військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до направлення від 02.03.2023 у зв`язку з чим станом на 13.12.2023, не завершив проходження військово- лікарської комісії.
Окрім того, як вбачається з довідки № 1139 від 14.12.2023 виданої Комунальним некомерційним підприємством « Київська міська лікарня №8», ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 04.12.2023 по теперішній час.
Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст. 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яким не дотримана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та ч. 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Суд звертає увагу, що конструкція статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» передбачає поділ на частини та абзаци. Відтак, суду не вдається можливим встановити, яку саме норму вказаного нормативно-правового акту порушено позивачем.
Натомість, конструкція Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, передбачає поділ на пункти. Відтак, суду із указаного нормативно-правового акту також не вдається можливим встановити, яку саме норму порушено позивачем.
Абзац 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначає, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України – за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
У порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів, що позивач ОСОБА_1 дійсно не пройшов додаткове обстеження, не пройшов медичний огляд та лікування в закладах здоров`я згідно рішення військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до направлення від 02.03.2023 у зв`язку з чим станом на 13.12.2023, не завершив проходження військово- лікарської комісії. За таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У свою чергу відповідач будь-яких письмових відзивів, що обґрунтовують доводи його заперечень до суду не надав.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд доходить висновку про те, що Постанова тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 № 28 від 13.12.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП є незаконною, в зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 183, 251, 283, 284 КУпАП, ст. 9, 76-78, 132, 139, 244-246, 257, 262 КАС України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги – задовольнити.
Постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 № 28 від 13.12.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП – визнати протиправною та скасувати.
Справу стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП – закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.М. Луценко
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.