Висновок НААУ щодо додержання конституційних прав і свобод, пов’язаних із залученням захисника за призначенням за наявності в підозрюваного та обвинуваченого захисника відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги

Коли захисники, обрані обвинуваченими, не ходять у судові засідання, суддя постановляє ухвалу, якою доручає системі БПД призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття.

Що не так із цим механізмом і як можна удосконалити кримінальне процесуальне законодавство? У Національній асоціації адвокатів України на прохання представника Уповноваженого ВР з прав людини дослідили проблему та підготували правовий висновок.

Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.

Представник наводить випадки, коли захисники, обрані обвинуваченими, неодноразово не з’являються на судові засідання з різних причин, а обвинувачені не залучають у встановлений законом строк іншого захисника. Тоді суди постановляють ухвали, якими доручають органу, уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого. Також мають місце ситуації, коли обвинувачені не бажали мати захисника за призначенням та наполягали на відкладенні судового засідання, але їх вимоги не задовольнялися, оскільки судді керувалися ч.1 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу України.

Ситуація, яка моделюється законодавством, не завжди відповідає дійсності, звертають увагу в Комітеті НААУ з питань захисту прав людини. Значною прогалиною у дослідженні проблеми можна вважати відсутність статистичних даних щодо часу повідомлення захисників про проведення процесуальних дій. Завдяки таким даним існувала б можливість моніторингу за дотриманням свого обов’язку слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом своєчасно повідомляти захисника про проведення відповідних дій, аби останній мав реальну можливість надати правову допомогу своєму підзахисному.

Зі звернень до Комітету вбачається, що такі повідомлення нерідко надсилаються у формі SMS-повідомлень вже після початку певних процесуальних дій чи судового засідання. Іноді – за декілька хвилин до початку, або взагалі не надсилаються. Цим унеможливлюється присутність захисника, котрого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги.

У таких ситуаціях вбачається перешкоджання захиснику, якого попередньо обрала особа, та з яким вона уклала договір про надання правничої допомоги, виконувати свої зобов’язання.  До того ж несвоєчасне повідомлення захисника зазвичай є умисним.

Тож тут ідеться про порушенням конституційного права особи на вільний вибір захисника своїх прав.

Більше того, у зв’язку із наданням новопризначеним адвокатом правничої допомоги на практиці постає низка проблем.  Захисник, що призначається органом, уповноваженим законом на надання безоплатної правничої допомоги, залучається виключно у тих випадках, коли захисник, що був обраний обвинуваченим, не прибув з неповажних причин або особа не залучила захисника. У такому випадку новопризначений адвокат повинен бути своєчасно повідомлений, щоб мати змогу підготуватися: ознайомитися з матеріалами справи, побудувати стратегію захисту чи ознайомитися з тією стратегією, що була підготовлена попереднім захисником, у разі потреби зібрати докази, напрацювати аргументи. Але зазвичай ця важлива умова ігнорується.

Крім цього, часто відсутня реальна можливість проведення конфіденційного спілкування призначеного захисника з обвинуваченим. Це, зокрема, проявляється у тому, що в судах не передбачені приміщення, де між захисником та обвинуваченим може відбутися таке конфіденційне спілкування.

Усе це також унеможливлює надання кваліфікованої правничої допомоги.

У разі внесення пропозицій з удосконалення кримінального процесуального законодавства у частині участі в судових засіданнях адвокатів за призначенням, в НААУ запропонували:

  • – виробити механізм контролю за суб’єктами, уповноваженими завчасно повідомляти захисників про день, час та місце процесуальної дії, проведення якої передбачає обов’язкову присутність захисника;
  • – створити належні умови для проведення конфіденційної розмови між захисником, призначеним органом, що уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги,  та підзахисним.

З повним текстом правового висновку можна ознайомитися за посиланням.