Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого – Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідач – Акціонерне товариство «Ідея Банк»,
третя особа – ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 – адвоката Бардаченка Володимира Володимировича на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, прийняту у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі – АТ «Ідея Банк», банк) про захист справ споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2022 року роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» про захист справ споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 в редакції від 08 листопада 2023 року про розірвання 34-х депозитних договорів та стягнення коштів за цими договорами.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що за 34-ма однотипними договорами банківського вкладу «Дохідний» вона особисто, а також її представник ОСОБА_2 за банківськими довіреностями від 03 серпня 2020 року та від 16 січня 2021 року, посвідченими керівником Дніпровського відділення № 2 АТ «Ідея Банк» ОСОБА_6, внесли через касу банку на основний поточний рахунок позивачки № НОМЕР_1 грошові кошти на загальну суму 20 480 000,00 грн.
З цього рахунку на підставі меморіальних ордерів за розпорядженням ОСОБА_1 зараховувалися грошові кошти у відповідних сумах на особові рахунки за її вкладними договорами, які є предметом цього позову.
Усі договори депозиту є подібними договорами банківського вкладу, в яких однаково передбачалась можливість автоматичної пролонгації строку їх дії, згідно з пунктом 1.4 договорів. До кожного із зазначених договорів депозиту укладалися відповідні додаткові угоди з умовами про індивідуальні підвищені проценті ставки при пролонгації дії цих договорів.
Вказувала на те, що вона втратила усі свої заощадження за останні 10 років у результаті шахрайських дій керівника Дніпровського відділення № 2 АТ «Ідея Банк» ОСОБА_6 . Вважала, що цьому сприяло недбале ставлення до виконання своїх професійних обов`язків усього керівництва АТ «Ідея Банк», через яке ОСОБА_6 у злочинній змові з іншими працівниками банку тривалий час систематично незаконно не реєстрував у банківській системі більшість договорів депозиту, не проводив через банківській рахунки внесені клієнтами до каси банку грошові кошти та знімав кошти вкладників цього банку за підробленими документами.
Зазначала, що вона більше 10 років є VIP-клієнтом АТ «Ідея Банк» та їй ще у 2014 році керівництвом АТ «Ідея Банк» надавалися гарантійні сертифікати ПАТ «Ідея Банк» про присвоєння їй як постійній клієнтці банку статусу «Надійного Партнера ПАТ «Ідея Банк». Вона та члени її сім`ї повністю довіряли працівникам банку, зокрема керівнику банківського відділення АТ «Ідея Банк» ОСОБА_6 , безпосередньо з яким від імені банку укладалися усі договори банківських вкладів. Їй та членам її сім`ї як постійним VIP-клієнтам банку, які вносили досить великі грошові вклади, керівник відділення зазначеного банку ОСОБА_6 пропонував індивідуальні підвищені процентні ставки на умовах, що не є поточними ринковими у контексті статті 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та за наявності інших фінансових привілеїв від банку, що відповідало умовам та правилам надання банківських послуг, розміщених на офіційному веб сайті відповідача www.ideabank.ua.
15 вересня 2021 року за заявою керівництва АТ «Ідея Банк» щодо керівника Дніпровського відділення № 2 АТ «Ідея Банк» ОСОБА_6 відкрито кримінальне провадження № 12021041030001049 за фактом шахрайського заволодіння ним грошима вкладників банку в особливо великих розмірах.
02 вересня 2021 року вона звернулася до банку із заявою про повернення грошових коштів за усіма її банківськими договорами депозитів, які є предметом цього позову. З 05 вересня 2021 року (через два банківські дні після її звернення з вимогою) почалось з боку банку порушення її прав як споживача банківських послуг і, відповідно, порушення грошового зобов`язання.
Вказувала на те, що банк не виконав вимог її заяви, оскільки не визнавав факт укладення з нею 28-ми договорів депозиту та заперечував внесення позивачкою відповідних коштів за цими вкладними договорами. АТ «Ідея Банк» визнав тільки укладення з нею 6-ти однотипних вкладних договорів від 13 жовтня 2020 року по 500 000,00 грн кожний на загальну суму 3 000 000,00 грн, які були достроково розірвані та за якими, як повідомляв представник банку, вона вже нібито отримала всі кошти разом із процентами.
Зазначала, що її підписи на усіх заявах про видачу готівки (вкладів) за усіма договорами від 13 жовтня 2020 року є підробленими та жодних коштів за цими договорами вона не отримувала.
З урахуванням зазначеного, позивачка просила розірвати 34 договори банківського вкладу (26 договорів з вкладами по 500 000,00 грн, 7 договорів з вкладами по 1 000 000,00 грн та 1 договір з вкладом на 480 000,00 грн), стягнути з АТ «Ідея Банк» на її користь вклади за 34-ма договорами, проценти за весь час дії цих договорів з урахуванням положень про їх автоматичну пролонгацію (з дня укладення договорів до дня ухвалення рішення суду у цій справі про розірвання відповідних договорів), пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у межах позовної давності в один рік за період з 05 вересня 2021 року до 05 вересня 2022 року, зменшивши її до розміру самих вкладів в сумі 500 000,00 грн, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України за порушення відповідачем грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до дня ухвалення судом рішення про розірвання депозитних договорів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2024 року, ухваленим у складі судді Ткаченко Н. В., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти:
– за договором від 13 жовтня 2020 року № D-0401/174146 стягнуто: вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 94 768,49 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 13 жовтня 2022 року у розмірі 108 036,08 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 13 жовтня 2020 року № D-0401/174148 стягнуто вклад 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 94 768,49 грн; пеню (частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 13 жовтня 2022 року у розмірі 108 036,08 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 13 жовтня 2020 року № D-0401/174150 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 94 768,49 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 13 жовтня 2022 року у розмірі 108 036,08 грн; 3 % річних (ч частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 13 жовтня 2020 року № D-0401/174149 стягнуто вклад 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 94 768,49 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 13 жовтня 2022 року у розмірі 108 036,08 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн.;
– за договором від 13 жовтня 2020 року № D-0401/174152 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 94 768,49 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 13 жовтня 2022 року у розмірі 108 036,08 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 13 жовтня 2020 року № D-0401/174151 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 94 768,49 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 13 жовтня 2022 року у розмірі 108 036,08 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 19 березня 2021 року № D-0401/581136 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 106 710,95 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності 1 рік за період з 05 вересня 2021 року до 19 березня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн.;
– за договором від 19 березня 2021 року № D-0401/581137 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 106 710,95 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 19 березня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 19 березня 2021 року № D-0401/581138 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 106 710,95 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 19 березня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 19 березня 2021 року № D-0401/581140 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 106 710,95 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 19 березня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 05 січня 2021 року № D-0401/455091 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 102 710,95 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 19 березня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 16 січня 2021 року № D-0401/456055 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 105 397,26 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за з період з 05 вересня 2021 року до 16 січня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 16 січня 2021 року № D-0401/456058 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 105 397,26 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності 1 рік за період з 05 вересня 2021 року до 16 січня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 16 січня 2021 року № D-0401/456056 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 105 397,26 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності 1 рік за період з 05 вересня 2021 року до 16 січня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 20 травня 2021 року № D-0401/583148 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 111 491,78 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 20 травня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 20 травня 2021 року № D-0401/583149 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 111 491,78 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 20 травня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 20 травня 2021 року № D-0401/583150 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 111 491,78 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період 05 вересня 2021 року до 20 травня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період 05 вересня 2021 року по 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн.;
– за договором від 20 травня 2021 року № D-0401/583151 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 111 491,78 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 20 травня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 20 травня 2021 року № D-0401/583152 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 111 491,78 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 20 травня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 20 травня 2021 року № D-0401/583153 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 111 491,78 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 20 травня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 20 травня 2021 року № D-0401/583154 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 111 491,78 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 20 травня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 20 травня 2021 року № D-0401/583155 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 111 491,78 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 20 травня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 22 січня 2021 року № D-0401/457046 стягнуто вклад у розмірі 500 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 105 397,26 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 22 січня 2022 року у розмірі 250 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 37 767,12 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 193 610,19 грн;
– за договором від 15 червня 2021 року № D-0401/679547 стягнуто вклад у розмірі 1 000 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 223 000,00 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 15 червня 2022 року у розмірі 500 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 75 534,24 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 387 220,00 грн;
– за договором від 15 червня 2021 року № D-0401/679548 стягнуто вклад у розмірі 1 000 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 223 000,00 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 15 червня 2022 року у розмірі 500 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 75 534,24 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 387 220,00 грн;
– за договором від 15 червня 2021 року № D-0401/679549 стягнуто вклад у розмірі 1 000 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 223 000,00 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 15 червня 2022 року у розмірі 500 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 75 534,24 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 387 220,00 грн;
– за договором від 15 червня 2021 року № D-0401/679550 стягнуто вклад у розмірі 1 000 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 223 000,00 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 15 червня 2022 року у розмірі 500 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 75 534,24 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року по 12 березня 2024 року у розмірі 387 220,00 грн;
– за договором від 15 червня 2021 року № D-0401/679551 стягнуто вклад у розмірі 1 000 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 223 000,00 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 15 червня 2022 року у розмірі 500 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 75 534,24 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 387 220,00 грн;
– за договором від 15 червня 2021 року № D-0401/679552 стягнуто вклад у розмірі 1 000 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 223 000,00 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 15 червня 2022 року у розмірі 500 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 75 534,24 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 387 220,00 грн;
– за договором від 15 червня 2021 року № D-0401/679553 стягнуто вклад у розмірі 1 000 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 223 000,00 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 15 червня 2022 року у розмірі 500 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 75 534,24 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 387 220,00 грн;
– за договором від 30 червня 2021 року № D-0401/681149 стягнуто вклад у розмірі 480 000,00 грн; проценти за один рік дії зазначеного договору з врахуванням положень про його автоматичну пролонгацію у розмірі 111 500,00 грн; пеню (частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у межах позовної давності один рік за період з 05 вересня 2021 року до 30 червня 2022 року у розмірі 240 000,00 грн; 3 % річних (частина друга статті 625 ЦК України) за порушення грошового зобов`язання за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 36 256,43 грн та інфляційні втрати (частина друга статті 625 ЦК України) за період з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року у розмірі 185 865,60 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з АТ «Ідея Банк» на користь держави судові витрати зі оплати судового збору у розмірі 7 207,58 грн.
Стягнуто з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати за проведення судових експертиз у розмірі 24 853,92 грн, з оплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 361 239,85 грн, а загалом 386 093,77 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 довела належними та допустимими доказами факт укладення з АТ «Ідея Банк» у письмовій формі 31-го договору банківського вкладу; також підтвердила факт внесення нею вкладів за цими договорами на загальну суму 18 480 000,00 грн, а банк не спростував вказані обставини.
Спірні договори були укладені вкладником ОСОБА_1 з представником банку (керівник банківського відділення № 2 АТ «Ідея Банк» ОСОБА_6), який мав повноваження укладати такі правочини за своєю посадою, а також міг погоджувати з клієнтами індивідуальні процентні ставки.
Враховуючи висновки судових експертиз у взаємозв`язку з іншими доказами у цій справі, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 при укладенні від імені АТ «Ідея Банк» з ОСОБА_1 договорів банківських вкладів застосовував індивідуальні підвищені ставки з тим, щоб підтримувати інтерес у клієнта постійно продовжувати дію договорів і не забирати вкладені кошти. Про застосування підвищеної процентної ставки у цих договорах йшлося в тексті самих договорів, які надані ОСОБА_1 , та остання пояснювала, що договори, надані банком зі стандартними процентними ставками, є підробленими, так як в них підроблені підписи ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції зазначив, що саме банк, з яким ОСОБА_1 укладала договори, а не працівник відділення банку ОСОБА_6 , повинен відповідати за невиконання взятих за договорами банківського вкладу зобов`язань, навіть за умови викрадення з банку вкладів іншими особами чи заволодіння такими вкладами у шахрайський спосіб.
Вирішуючи позовні вимоги щодо розірвання усіх договорів банківського вкладу, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії кожного з цих договорів на час судового розгляду сплив, договори припинили свою дію, а тому відсутні правові підстави для їх розірвання.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з банку слід стягнути вклади та проценти за ними в межах строку депозиту за кожним договором з урахуванням продовження їх дії за 12 місяців, у розмірі відповідно до індивідуально визначених у договорах процентних ставок, з урахуванням того, що відповідно до положень пункту 8.2 «Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» (ДКБО) у випадку розбіжності між умовами стандартних договорів та окремих договорів банківських вкладів, застосуванню підлягають умови окремих договорів банківських вкладів.
Враховуючи розмір сум за банківськими вкладами, розмір процентів, характер порушення прав позивачки та їх тривалість, керуючись позицією Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв зменшення розміру пені (неустойки) і принципу пропорційності у цивільному судочинстві, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшити на підставі частини третьої статті 551 ЦК України розмір пені за кожним з договорів до 50 % від розміру самих вкладів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з банку на користь позивачки грошових коштів за договорами банківських вкладів від 03 вересня 2020 року № D-0401/236043 у розмірі 500 000,00,00 грн, від 03 вересня 2020 року № D-0401/236041 у розмірі 500 000,00 грн, від 03 вересня 2020 року № D-0401/236042 у розмірі 500 000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала доказів внесення нею грошових коштів за цими договорами на свій рахунок, оскільки відсутні оригінали банківських квитанцій, а тому позовні вимоги в цій частині не доведені достатніми доказами.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з банку на користь позивачки на підставі частини другої статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції взяв за основу період стягнення, вказаний у позові на час його пред`явлення до суду, з 05 вересня 2021 року до 12 березня 2024 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року клопотання АТ «Ідея Банк» про зупинення провадження у справі задоволено.
Зупинено провадження у справі № 201/12587/21 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк», третя особа – ОСОБА_2 , про розірвання депозитних договорів та стягнення коштів до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12021041030001049 від 15 вересня 2021 року у справі № 932/8934/24 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 28, частиною першою, четвертою статті 358 КК України.
Зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду до вирішення іншої справи, з огляду на що, провадження у цій справі слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12021041030001049 від 15 вересня 2021 року у справі № 932/8934/24 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 28, частиною першою, частиною четвертою статті 358 КК України.
Апеляційний суд зазначив, що вирок суду у кримінальній справі № 932/8934/24 впливає на оцінку судом як доказів у цій справі висновків судових експертів з різних експертних установ, проведених в рамках кримінального провадження № 12021041030001049.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У лютого 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Бардаченко В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що наданих суду позивачем оригіналів усіх банківських договорів та додаткових угод до них, оригіналів банківських квитанцій та меморіальних ордерів і висновків судових експертиз було більш ніж достатньо для ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення у цій справі. Який й би не був вирок суду у кримінальній справі, це жодним чином не може призвести до переоцінки судом висновків судових експертів, проведених в рамках кримінального провадження.
Апеляційний суд без якоїсь конкретної аргументації (мотивації) зупинив провадження у цій справі, чим фактично порушив право позивача на ефективний захист судом його порушених прав.
У квітні 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Бардаченко В. В. подав до Верховного Суду заяву (дебати), у якій просив задовольнити касаційну скаргу.
Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подану представником заяву, оскільки така не передбачена нормами ЦПК України на стадії касаційного провадження, а по суті є штучним поданням доповнень до касаційної скарги поза межами визначеного процесуального строку.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У березні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.
Пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України серед випадків, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, передбачає об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.
Така правова позиція сформульована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 990/24/23 (провадження № 11-100заі23).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У справі, яка переглядається, установлено, що 15 вересня 2021року за заявою АТ «Ідея Банк» щодо керівника Дніпровського відділення № 2 АТ «Ідея Банк» ОСОБА_6 порушено кримінальне провадження № 12021041030001049 за фактом шахрайського заволодіння ним грошима вкладників вищезазначеного банку, після чого ОСОБА_6 було звільнено від займаної ним посади та звільнено з АТ «Ідея Банк». У своїх поясненнях суду представник відповідача акцентував увагу суду на те, що ОСОБА_6 було звільнено саме у зв`язку втратою до нього довіри керівництвом АТ «Ідея Банк». Також представник відповідача підтвердив, що ОСОБА_6 станом на час укладення з ОСОБА_1 від імені АТ «Ідея Банк» усіх спірних 34-х вкладних договорів був чинним керівником банківського відділення та мав усі відповідні повноваження на укладення договорів від імені АТ «Ідея Банк», що підтверджується його посадовими інструкціями (а. с. 136-137, т.6).
22 липня 2024 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції Супрун Н. П. надано дозвіл на розголошення адвокатом Бардаченко В. В., який діє в інтересах потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , відомостей про результати експертиз, проведених судовими експертами в рамках кримінального провадження № 12021041030001049 від 15 вересня 2021року, та використання висновків експертів як доказів у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська під час розгляду цивільних справ № 201/689/22; № 201/687/22; № 201/12587/21 (а. с.102, т. 8).
За цим дозволом суду надано належним чином засвідчені висновки 25-ти експертиз, результати яких безпосередньо відносяться до предмета доказування у даній справі, а саме: № СЕ-19/104-24/5907-ПЧ від 13 лютого 2024 року; № СЕ-19/105-24/2560-ПЧ від 08 травня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2636-ПЧ від 18 червня 2024 року; № СЕ-19/104-23/37469-ПЧ від 24 жовтня 2023 року; № СЕ-19/105-24/2641-ПЧ від 04 червня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2609-ПЧ від 02 травня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2612- ПЧ від 15 травня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2653-ПЧ від 05 червня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2639-ПЧ від 19 червня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2638-ПЧ від 17 червня 2024 року; № СЕ-19/104-24/3773-ПЧ від 30 січня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2567-ПЧ від 01 травня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2852-ПЧ від 19 червня 2024 року; № СЕ-19/105- 24/2569-ПЧ від 13 травня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2564-ПЧ від 30 квітня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2570-ПЧ від 15 травня 2024 року; № СЕ-19/104-24/10287-ПЧ від 15 березня 2024 року; № СЕ-19/104-23/26543-ПЧ від 09 серпня 2023 року; № 17/05/2-24 від 05 червня 2024 року; № СЕ-19/104-24/4434-ПЧ від 05 лютого 2024 року; № СЕ-19/104- 24/20343-ДД від 28 травня 2024 року; № СЕ-19/104-24/20338-ДД від 24 травня 2024 року; № СЕ-19/104-24/20340-ДД від 27 травня 2024 року; № СЕ-19/104-24/20329-ДД від 04 червня 2024 року; № СЕ-19/105-24/2118-ЕК від 30 квітня 2024 року (а. с.103-160, т. 8).
Під час проведення вищезазначених експертиз судовими експертами досліджувалися оригінали банківських документів, які були вилучені слідчими у АТ «Ідея Банк», на підставі яких були проведені відповідні експертизи в рамках кримінального провадження № 12021041030001049.
Звертаючись до суду із заявою про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12021041030001049 від 15 вересня 2021року у справі № 932/8934/24, представник відповідача посилався на те, що 30 вересня 2024 року в межах вказаного кримінального провадження Дніпропетровська обласна прокуратура скерувала до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за фактом вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 366, частиною першої, частиною четвертою статті 358 КК України. На підставі цього обвинувального акта Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі № 932/8934/24. 31 жовтня 2024 року у справі № 932/8934/24 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду. ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні визнана потерпілою. Матеріали кримінального провадження № 12021041030001049 від 15 вересня 2021 року, зокрема, висновки судових експертиз, за клопотанням представника позивачки, були залучені до матеріалів цієї цивільної справи та судом першої інстанції брались до уваги при ухваленні рішення. Висновки суду першої інстанції обґрунтовувались, спираючись на вказані документальні докази. Доводи сторони позивача, які були враховані судом першої інстанції, серед іншого, ґрунтувались на досудовому розслідуванні у кримінальному проваджені № 12021041030001049 від 15 вересня 2021 року, а тому представник відповідача вважав, що наявні правові підстави для зупинення провадження у справі.
Зупиняючи провадження у справі, яка переглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12021041030001049 від 15 вересня 2021 року у справі № 932/8934/24 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 28, частиною першою, четвертою статті 358 КК України, апеляційний суд виходив із того, що зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду до вирішення іншої справи. Вирок суду у кримінальній справі № 932/8934/24 вплине на оцінку судом, як доказів у цій справі, висновків судових експертів з різних експертних установ, проведених у рамках кримінального провадження № 12021041030001049.
З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна з огляду на таке.
Необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 вказано, що висновок експерта у кримінальному провадженні є допустимим доказом у цивільній справі, якщо містить інформацію щодо предмета доказування, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.
Можливість використання висновків експерта, виконаних у кримінальному провадженні, як доказів (одного з доказів), підтверджено Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц, від 10 березня 2020 року у справі № 9901/740/18.
У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17 зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.
У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 759/15556/18 зазначено, що у випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, сторона не позбавлена можливості заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи.
У постанові Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі № 465/2710/20 (провадження № 61-3659св24)зазначено, що висновок експерта, підготовлений в межах кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, може бути визнаний доказом у цивільній справі, якщо експертиза, проведена у кримінальному провадженні, містила інформацію щодо предмета доказування у цивільній справі, навіть незважаючи на те, що на момент розгляду цієї справи вирок у кримінальному провадженні не ухвалено.
Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк», третя особа – ОСОБА_2 , про розірвання депозитних договорів та стягнення коштів дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумних строків розгляду справи.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлює право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Колегія суддів вважає, що представником відповідача не доведена об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, крім цього, у такому випадку зупинення провадження призведе до затягування строків розгляду справи і є процесуально недоцільним, оскільки об`єктивних обставин, які унеможливлюють розгляд цієї цивільної справи, не було встановлено.
Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12021041030001049 від 15 вересня 2021 року у справі № 932/8934/24 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 28, частиною першою, четвертою статті 358 КК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 – адвоката Бардаченка Володимира Володимировича задовольнити.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 рокускасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.