Заява до Європейського суду з прав людини. Процедура, зміст та типові помилки: адвокат Ігор Караман

Під час заходу з підвищення кваліфікації на тему: «Звернення до Європейського суду з прав людини та провадження в ньому», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Ігор Караман, доктор права, юрист Секретаріату ЄСПЛ (2008-2012, 2017-2021), співробітник РЄ, детально розкрив процедуру подачі заяви до ЄСПЛ та її реєстрації, зміст заяви та типові помилки при подачі заяви, а також зупинився на розгляді клопотання за Правилом 39.

  1. Подача заяви та її реєстрація

Заява до суду надсилається поштою на офіційному формулярі, який на офіційному веб-сайті ЄСПЛ доступний для завантаження також українською мовою. Слід зауважити, що запит про надання формуляру не перериває строк звернення.

Надіслати таку заяву можна просто поштою. Датою подачі заяви вважається та, що зазначена на поштовому штемпелі в день, коли відправлено поштою належним чином заповнений формуляр.

Заява заповнюється однією із офіційних мов держав-членів РЄ. Представництво на цьому етапі є необов’язковим. До заяви подаються також копії документів. При цьому завіряти копії не потрібно.

Усі документи сторін, як правило, є публічними (крім щодо дружнього врегулювання, в інтересах моралі, тощо).

Після отримання заяви Секретаріат відкриває справу та присвоює їй номер, на який заявник повинен посилатися в подальшому. Після відкриття справи суд також надсилає заявнику лист з наклейками, що містять номер справи – їх слід використовувати для подальшого листування.

Заявник має обов’язково інформувати Суд про зміну адреси або обставин справи.

  1. Зміст заяви

Зміст заяви регулюється правилом 47. У заяві необхідно зазначити:

  • прізвище та ім’я, стать, дату та місце народження, громадянство, адресу, телефон та електронну пошту (якщо є) фізособи-заявника; назву, дату реєстрації, реєстраційний номер (якщо є), вид діяльності, адресу реєстрації, телефон та електронну пошта юрособи-заявника (сторінка 1);
  • державу-відповідача (сторінка 2);
  • дані про представника (якщо є), підпис довіреності заявником та представником (сторінки 3-4);
  • стисле викладення фактів (сторінки 5-7);
  • стисле викладення стверджуваних порушень з аргументацією (сторінки 8-9).

До заяви можливо додати до 20 аркушів для опису фактів або порушень;

  • інформацію про дотримання заявником критеріїв прийнятності (сторінки 10-11);
  • інформацію про те, чи подавалася подібна скарга до іншої міжнародної установи чи до Суду (стор. 11);
  • список додатків (сторінка 12), інші коментарі, декларацію і підпис, підтвердження адресата (сторінка 13).

Невиконання вимог до заяви може призвести до того, що справу буде відхилено в адміністративному порядку, крім випадків, якщо:

  • (1) надано відповідне пояснення, або
  • (2) наявне правило 39, або
  • (3) Суд вирішить інакше.

Заявники, які не бажають, щоб їхню особу було розкрито, повинні зазначити про це в заяві та належним чином аргументувати. Суд може призначити заяві статус анонімної або ж самостійно прийняти рішення про надання такого статусу. Як правило, заяві призначається статус анонімної у чутливих справах за статтями 3, 8 Конвенції тощо.

Наразі спілкування суду із заявниками з України відбувається через eComms.

  1. Типові помилки при подачі заяви

До типових помилок при подачі заяви віднесено наступні:

  • невикористання останньої версії офіційного формуляру заяви;
  • відсутність стислого викладення фактів справи;
  • ненадання копій підтверджуючих документів та рішень;
  • ненадання документів, що демонструють вичерпання національних засобів правового захисту та дотримання строку звернення до Суду;
  • відсутність підпису заявника чи представника на формулярі заяви;
  • відсутність даних про представника юридичної особи;
  • незаповнення секції щодо стверджуваних порушень;
  • незаповнення секції щодо вичерпання національних засобів правового захисту;
  • незазначення держави-відповідача;
  • незазначення списку документів, що згадуються в формулярі;
  • надання окремої довіреності на представництво (вже є в формулярі);
  • подання заяви в останній момент 4-місячного строку;
  • повторне подання неповного формуляру чи лише окремих документів.

Однак слід зважати на те, що належно оформлена заява не стає автоматичною прийнятною.

Окрему увагу Ігор Караман сфокусував на особливостях подачі клопотання за Правилом 39.

Палата, голова секції або черговий суддя може за клопотанням однієї зі сторін чи будь-якої особи, якої це стосується, або за власною ініціативою, – вказати сторонам на тимчасові заходи, які доцільно вжити в інтересах сторін чи належного здійснення провадження у справі.

Метою застосування тимчасових заходів є забезпечення заявлених прав сторін у разі виникнення ризику заподіяння серйозної і непоправної шкоди та ефективного здійснення їх права на індивідуальну заяву, гарантованого статтею 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Правило 39 застосовується винятково, якщо заявник наражається на ризик серйозної та непоправної шкоди.

Найчисельніша категорія випадків вжиття ЄСПЛ тимчасових заходів стосується прохань заявників у справах про видворення або екстрадицію. У такій категорії справ заявники, як правило, клопочуть про призупинення екстрадиції/депортації, якщо є ризик життю або ризик зазнати неналежного поводження.

Клопотання про застосування Правила 39 повинно:

  • бути обґрунтованим, базуватися на побоюваннях, ризиках, порушених положеннях, очікуваній даті депортації, тощо.
  • супроводжуватися усіма необхідними документами. Неповні клопотання, як правило, не розглядаються;

Клопотання надсилаються через сайт «Правило 39», факсом або поштою (не email), подається, за можливості, однією з офіційних мов членів Ради Європи.

На першій сторінці клопотання зазначається: «Rule 39 – urgent», контактна особа, дата і час депортації та місце призначення.

Клопотання подаються якнайшвидше після ухвалення остаточного рішення або до прийняття рішення, якщо передбачається його негайне виконання. Клопотання за менш ніж 1 день до депортації не розглядається.

Якщо клопотання відхилено, заявник інформує Суд, чи бажає він продовжити підтримувати заяву. Якщо задоволено, то невідкладно інформує Суд про будь-яке триваюче національне провадження, інакше Суд може вилучити справу з реєстру. Суд може у будь-який момент припинити правило 39.

Тимчасові заходи, призначені Судом, є обов’язковими до виконання. Невиконання може призвести до порушення ст. 34 ЄКПЛ.