Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК
Апеляційний суд залишив вказаний вирок без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що під час досудового
розслідування та судового розгляду було порушено його право на захист, а саме
після затримання йому за дорученням із РЦ БВПД було призначено захисника, а після обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту дія цього доручення фактично припинилася, оскільки воно діяло лише протягом строку затримання. На думку засудженого, участь захисника у подальших слідчих діях без належних повноважень є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Позиція ККС: змінено рішення судів попередніх інстанцій, виключено з мотивувальної частини судових рішень посилання на фактичні дані, які містяться у протоколі за результатами проведення НСРД та стенограмі розмов до цього
протоколу як на докази. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишено без зміни.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає необґрунтованими доводи засудженого у касаційній скарзі.
За матеріалами кримінального провадження вбачається, що дійсно РЦ БВПД
видав доручення, на підставі якого адвокат був призначений захисником ОСОБА_1. У цьому дорученні вказано, що воно «діє протягом строку затримання та/або тримання такої особи під вартою». Цього ж дня за постановою слідчого на підставі доручення РЦ БВПД вказаний адвокат був залучений як захисник ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.
Згодом ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Тобто строк дії доручення РЦ БВПД фактично закінчився, оскільки воно мало діяти
протягом затримання (ця стадія вже закінчилася) та/або тримання особи під вартою, що не відбулося.
Після обрання запобіжного заходу у справі захист ОСОБА_1 продовжував
здійснювати захисник. Згідно з протоколом про роз’яснення права на захист
ОСОБА_1 не заперечував, щоб його права та інтереси захищав захисник. Таке право було роз’яснено у присутності перекладача.
Як слушно вказав суд апеляційної інстанції, незважаючи на закінчення дії доручення адвоката, залученого для захисту затриманого ОСОБА_1 з РЦ БВПД,
він брав участь в усіх процесуальних діях, у тому числі під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, проти чого не заперечував сам ОСОБА_1, який не ставив підписи у процесуальних документах, вимагав перекладу всіх матеріалів кримінального провадження грузинською мовою, хоча завжди були присутні перекладач та захисник.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що ОСОБА_1 після двох
відмов від інших захисників за рахунок держави заявив, що саме цей адвокат його влаштовує як захисник, оскільки він надає кваліфіковану правову допомогу.
Таким чином, суд касаційної інстанції бере до уваги, що в порядку, визначеному
процесуальним законом, на досудовому розслідуванні відповідно до постанови
слідчого на підставі доручення з РЦ БВПД був залучений як захисник ОСОБА_1
адвокат, який брав участь у всіх процесуальних діях разом із перекладачем і проти участі якого ОСОБА_1 не заперечував, зауважень щодо неналежного захисту і порушення його права на захист останній не висловлював.
Захисник на стадії досудового розслідування як професійний адвокат брав участь у всіх слідчих діях у цьому кримінальному провадженні, здійснюючи активний та належний захист ОСОБА_1. Будь-яких заперечень проти цього у встановленому КПК порядку захисник не висловлював. Отже, підстав вважати, що внаслідок закінчення дії доручення РЦ БВПД та участі адвоката, який не був позбавлений цього статусу, якимось чином погіршено становище ОСОБА_1 і тим самим порушено право останнього на захист, колегія суддів ККС не вбачає.
Детальніше з текстом постанови від 01.11.2021 у справі No 750/5822/18 (провадження No 51-3716км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100919138