Шановний помічник судді АП ВАКС Ірина Іванова опублікувала статтю «Практика АП ВАКС із застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК в об’єднаних кримінальних провадженнях». Так рідко буває, але я не згоден практично з кожним словом у цьому дописі.
Частина 1. «Сумлінний»
Цитата з допису:
(ОКП — об’єднане кримінальне провадження)
«Апеляційна палата дійшла висновку про відсутність підстав для закриття кримінального провадження з таких мотивів:
(1) у ОКП сторона обвинувачення з метою дотримання прав людини звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування на понад 3 місяці, але слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання з тих мотивів, що у цьому ОКП уповноваженим суб’єктом на продовження строку судового розслідування є саме прокурор, а не слідчий суддя;
(2) з цим висновком погодилась АП ВАКС під час закриття апеляційного провадження з перегляду зазначеної ухвали слідчого судді;
(3) наведені обставини не є релевантними до тих, які розглядав ВС під час прийняття постанови ОП ККС від 31.10.2022, адже випадок продовження строку досудового розслідування прокурором у зв’язку з відмовою слідчого судді у реалізації судового контролю щодо встановлення підстав продовження строку досудового розслідування не розглядався Верховним Судом.
Тож у 2019 році, на час прийняття прокурором рішень про продовження строку досудового розслідування, його дії підпадали під визначення сумлінних дій (ухвала АП ВАКС від 24.11.2022 у справі №991/6004/21)».
Коментар:
Тобто, якщо помилилися слідчий суддя ВАКС та АП ВАКС, зазначаючи, що у ОКП строки має продовжувати прокурор, то наслідком такої помилки є не закриття провадження із застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК, а визнання дій прокурора сумлінними, та, відповідно, порушення права Особи. За помилку суду має відповідати Особа? Її має цікавити, що прокурор помилився не сам по собі, а ВАКС йому допоміг? Як то кажуть, цікава думка.
Наведені обставини не є релевантними щодо постанови ОП ККС від 31.10.2022, адже випадок продовження строку досудового розслідування прокурором у зв’язку з відмовою слідчого судді у реалізації судового контролю щодо встановлення підстав продовження строку досудового розслідування не розглядався Верховним Судом. А, ну звісно, звісно. Тобто ВС встановив, що у ОКП строк має продовжувати слідчий суддя. Але мав би ще окремо зазначити таке: але якщо слідчий суддя прийняв рішення всупереч закону, то це (зрозуміло) не перетворює/ перетворює дії прокурора на сумлінні?… А як щодо ст.19 Конституції «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»?
Взагалі-то, незалежно від причини, визнання незаконних дій сумлінними не бентежить? Чи можливо є якісь зміни до Конституції, де зазначена можливість визнання незаконних дій сумлінними?
Між іншим, жодного разу не зустрічав у кримінальному процесуальному законодавстві визначення поняття «сумлінні дії». Чи це з новітнього на кшталт «первісного стану кримінального провадження»?
І, нарешті: що у 2019 році не було відповідної судової практики. У згаданій постанові ОП ККС від 31.10.2022 мова йде про кримінальне провадження, де було повідомлено про підозру 16.01.2019. Так у згаданій постанові ОП ККС виснувала, що у ОКП строк у будь-якому випадку має продовжуватися слідчим суддею, а не строк має продовжуватись слідчим суддею в ОКП тільки з 31.10.2022! Тобто у кримінальному провадженні, де підозра була від 16.01.2019, потрібно застосовувати п.10 ч.1 ст.284 КПК, а в усіх інших тільки після 31.10.2022?
Взагалі-то, ВС не приймає змін до законодавства. Тобто, якщо він встановив порушення закону, то це не нова норма законодавства, а лише встановлений факт порушення закону. І, звісно, це жодним чином не виправдовує тих, хто порушував закон до ухвалення відповідної постанови.
Частина 2. Іванов це не Сидоров
Цитата з допису:
«У трьох наступних справах АП ВАКС з’ясовувала час внесення до ЄРДР саме відомостей про подію кримінального правопорушення, у вчиненні якої обвинувачувалась особа. Узагальнено алгоритм вирішення цього питання можна відобразити таким чином:
(1) чи охоплює фабула кримінального правопорушення, внесеного до 15.03.2018 включно, обставини, у вчиненні яких висунуто обвинувачення;
(2) чи обвинувачується особа у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР після 15.03.2018 (інакше кажучи, чи не було таке «нове» кримінальне провадження фактовим);
(3) які підстави внесення до ЄРДР «нових» епізодів за умови внесення (до 15.03.2018 включно) відомостей про подію злочину;
(4) якщо в новому кримінальному провадженні повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення, то з’ясовувалась пов’язаність нових епізодів з фактичними обставинами первісно внесеної старої події: чи стосувався «новий» епізод нової події злочину, або ж це була лише реєстрація в ЄРДР додаткової (повної) кваліфікації діяння в межах вже внесеної раніше (первісної) події злочину. Водночас перевірялось, чи здійснювався опосередкований судовий контроль за дотриманням строку досудового розслідування в межах вирішення локальних процесуальних питань (під час продовження строку запобіжного заходу / строку дії процесуальних обов’язків)».
Коментар:
(1) Охоплює чи не охоплює? (Шекспір та АП ВАКС)
Фактично АП ВАКС намагається власноруч відійти від висновків постанови ОП ККС від 31.10.2022, що (на мій погляд) ще раз доводить відверто обвинувальний ухил суду. Фактично АП ВАКС каже, що ми приймемо рішення саме так, а кому не подобається — оскаржуйте до ВС. Все б воно нічого, якщо б не доля людини, яка весь цей час продовжує бути підозрюваною особою, обвинуваченим, чи вже відбуває покарання. Але якщо завдання суду не правосуддя, а саме покарання, то наслідки зрозумілі.
Що каже нам у своїй постанові ОП ККС:
«Разом із тим загальні положення КПК не містять підґрунть до встановлення всупереч приписам ст.5 КПК окремих правових режимів щодо вирішення питання про продовження строків досудового розслідування, якщо такі відносини виникли з моменту введення в дію закону № 2147-VIII. Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР».
«З урахуванням вищенаведених положень Конституції, КПК та юридичних позицій Конституційного Суду можна стверджувати, що закон № 2617-VIII застосовується до тих правовідносин, які продовжують існувати або виникли після набрання ним чинності. Отже, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів за ч.3 ст.294 КПК передбачено до теперішнього часу».
Тобто ОП ККС каже про правовідносини, які продовжують існувати після 16.03.2018!
Що каже АП ВАКС? Наведу велику цитату зі статті повністю:
«Використовуючи зазначений вище підхід, у наступній справі Апеляційна палата дійшла висновку про незастосування пункту 10 до одноепізодного кримінального провадження, адже наведені в обвинувальному акті обставини повністю охоплюються фабулою первісного кримінального провадження, розпочатого до 16.03.2018, є розвитком і конкретизацією останньої (ухвала АП ВАКС від 14.12.2023 у справі №991/2364/23).
Так, хоч це провадження на стадії досудового розслідування було багатоепізодним та об’єднувало епізоди, внесені як до, так і після 15.03.2018, проте підозра та обвинувачення були висунуті лише за первісно внесеною до ЄРДР (до 16.03.2018) подією. Відповідно, всі нові епізоди, розпочаті після 15.03.2018, в межах об’єднаного провадження були фактовими (у них нікому не повідомлялося про підозру), тому в них підсудні і не набули права на судовий контроль за продовженням строків досудового розслідування. Наступне (після 15.03.2018) внесення до ЄРДР відомостей про злочин, який вже був внесений до ЄРДР (до 16.03.2018) та розслідувався в межах первісного кримінального провадження, не може змінити правовий режим у раніше розпочатому провадженні після їх об’єднання. До того ж внесення до ЄРДР після 15.03.2018 цих відомостей про злочин було обумовлене не фактом встановлення слідством нових обставин, які свідчили би про подію нового злочину, а необхідністю виконання ухвали слідчого судді про зобов’язання внести відповідні дані до ЄРДР.
Оскільки ОП ККС у постанові від 31.10.2022 свої висновки щодо необхідності продовження строку досудового розслідування слідчим суддею в кримінальному провадженні, яке об’єднує епізоди, розпочаті як до, такі і після 15.03.2018, обґрунтувала розширенням прав підозрюваних саме в провадженнях, розпочатих після 15.03.2018, в частині можливості їх участі в судовому засіданні під час вирішення слідчим суддею зазначеного питання, то в контексті наведених вище обставин продовження строку досудового розслідування прокурором не могло порушити прав підозрюваних у цій справі».
Специфіка застосування рішень ЄСПЛ та постанов ВС саме у тому і полягає, що на відміну від чітких норм закону, тут треба уважно читати перед застосуванням. Звісно, що справа, яку розглядала ОП ККС, мала свої особливості — в яких епізодах і коли було повідомлено про підозру та інше. Але ж висновки ОП ККС зовсім не про це! Так же можна дійти до того, що постанова ВС стосувалася Іванова, а у нас у справі — Сидоров!
Давайте ще раз звернемося до постанови ОП ККС:
«Незастосування положень законів №2147-VIII і №2617-VIII у справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об’єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16.03.2018, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування».
Ну і де тут про епізоди та підозри? Що саме незрозуміло в цьому висновку?
Наприкінці згаданої постанови ОП ККС навіть робить висновок:
«Висновок про застосування положень ст.294 КПК в об’єднаних провадженнях:
Продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями законів №2147-VIII і №2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15.03.2018 і які були об’єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати».
Де в цьому висновку якесь зауваження щодо епізодів та повідомлених підозр?
Шановні колеги (в першу чергу судді). Ну якщо кожен в змозі на свій розсуд трактувати доволі чіткий зміст постанови ОП ККС, то ця постанова, як і обов’язок врахування правових позицій ВС, втрачає сенс. Усі ж юристи. Якщо хтось вважає, що потрібно ОП ККС відійти від попереднього висновку, то відповідна процедура закріплена у законодавстві.
Як на мене, правова позиція ОП ККС є зрозумілою, чіткою та обґрунтованою.
Частина 3. Опосередкований судовий контроль
Цитата з допису:
«У наступній справі цієї категорії Апеляційна палата також дійшла висновку про незастосовність п.10 до кримінального провадженні та скасувала ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження (ухвала АП ВАКС від 22.03.2024 у справі №991/2892/22).
…Це кримінальне провадження було багатоепізодним та обвинувачення було висунуто як за старим, так і за новими епізодами. Хоч ці епізоди внесені після 15.03.2018, проте за своєю суттю вони не є новими провадженнями щодо нової події злочину: за змістом вони є похідними, частиною та наслідком розслідування подій, відомості про яке внесені до 16.03.2018. Фактично їх внесення було пов’язане з необхідністю повної (додаткової) кваліфікації первісної події, що через технічні особливості ведення ЄРДР було можливе лише шляхом реєстрації нового кримінального провадження…
Суд також дійшов висновку про те, що судовий контроль за тривалістю строків досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні фактично здійснювався опосередковано, адже:
(1) питання, які слідчий суддя досліджує під час продовження строку досудового розслідування (ст. 295-1 КПК) та продовження строку тримання підозрюваного під вартою/ продовження процесуальних обов’язків (ст ст.196, 199 КПК), є майже аналогічними за обсягом;
(2) слідчі судді продовжували строк дії процесуальних обов’язків та вирішували інші питання про застосування запобіжного заходу, в межах яких давали оцінку дотримання строку досудового розслідування. Крім цього, слідчі судді в межах справ за скаргами на необґрунтованість підозри вирішували питання про правовий режим у цьому кримінальному провадженні та ці судові рішення переглядав суд апеляційної інстанції.».
Коментар:
Скільки видів кримінальних проваджень вам відомо? Скільки б там не було, але про похідні кримінальні провадження ви мабуть ще не чули. У чому головна проблема? Це як з шулером грати в карти. Він кожного разу вигадує нові правила гри. І як би ти не готувався до гри з врахуванням попереднього досвіду, ти все рівно програєш, тому що не знав якогось нового правила, а незрозуміло звідки мав би знати.
Згідно з ч.1 ст.1 КПК «Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України». У, скажімо, КПК визначення похідного кримінального правопорушення, епізоду, суті провадження, опосередкованого судового контролю відсутні.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тобто суспільно небезпечного винного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК, є відповідно дискреційними повноваженнями сторони обвинувачення. Як сторона обвинувачення використала свої дискреційні повноваження, то її справа.
Додаткова кваліфікація первісної події, це є повідомлення про нове суспільно небезпечне винне діяння, яке містить новий, інший склад кримінального правопорушення, чим те кримінальне правопорушення, підозру у якому було повідомлено раніше. (Логіка припису ст.279, який передбачає, що у разі виникнення підстав для повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов’язаний виконати дії, передбачені ст.278 КПК, свідчить про те, що слідчий, прокурор має скласти нове повідомлення про підозру, зазначивши в ньому, з-поміж іншого, про скасування раніше врученого.)
Якщо прокурор, слідчий, дізнавач виявив відомості про нове суспільно небезпечне винне діяння, яке містить новий, інший склад кримінального правопорушення, він невідкладно має внести відомості до ЄРДР. Так, у наведеному шановною пані Іриною Івановою випадку особі за подіями 2016—2017 рр. до 16.03.2018 було повідомлено про підозру за ст.364 КК, а після 16.03.2018, за наслідками досудового розслідування, була виявлена інформація та повідомлено про підозру за ст.212 КК.
Зрозуміло, що мова йде про події за 2016—-2017 років. Але яка ж додаткова кваліфікація?? Є перше кримінальне правопорушення і друге, матеріали досудових розслідувань об’єднані в єдиному кримінальному провадженні (ОКП)… Саме до порядку продовження строків у ОКП й висловила позицію ОП ККС у постанові від 31.10.2022. Але шановна колегія АП ВАКС «врятувала» сторону обвинувачення замість прийняття правосудного рішення, де щоб відійти від висновків постанови ОП ККС знадобилися терміни про похідне кримінальне провадження та інше.
Що ж до судового контролю, точніше про опосередкований судовий контроль. Колегія АП ВАКС зазначає, що продовження дії процесуальних обов’язків та продовження строку досудового розслідування є майже аналогічними та слідчі судді мають надавати оцінку строкам досудового розслідування.
Я чекав цього аргументу. Чому? Тому що сам намагався його навести під час продовження обов’язків слідчому судді ВАКС.
Що саме ж зазначив слідчий суддя ВАКС в ухвалі у справі №991/7192/24 від 12.08.2024:
«Сторона захисту наполягає на тому, що 20.06.2024 строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №*00841 закінчилися, а тому відсутні підстави для розгляду цього клопотання. На обґрунтування таких тверджень сторона захисту посилається на факти попереднього виділення та об`єднання матеріалів кримінального провадження, зупинення та відновлення прокурором досудового розслідування у кримінальному провадженні тощо.
Водночас ч.3 ст.184 КПК передбачено, що до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу додаються, у тому числі копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання .
Таким чином, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає перелік тих матеріалів кримінального провадження, копії яких вважає за необхідне надати слідчому судді на підтвердження вимог клопотання.
За наведених обставин, будучи обмеженим лише тими матеріалами провадження, що надані стороною обвинувачення на обґрунтування клопотання про продовження дії обов`язків, та наданими стороною захисту копіями документів, із яких неможливо встановити всі обставини, про які зазначають захисники, слідчий суддя позбавлений можливості оцінити доводи сторони захисту щодо закінчення в кримінальному провадженні №*00841 строків досудового розслідування».
Тож як, шановні судді ВАКС та АП ВАКС: «продовження дії процесуальних обов’язків та продовження строку досудового розслідування є майже аналогічними та слідчі судді мають надавати оцінку строкам досудового розслідування» чи «слідчий суддя позбавлений можливості оцінити доводи сторони захисту щодо закінчення в кримінальному провадженні строків досудового розслідування»?
Хоча в даному випадку питання дещо надумане.
Якщо в ОКП (на думку колегії АП ВАКС) слідчий суддя продовжував дії обов’язків, то строк в ОКП може продовжити прокурор, та це не є суттєвим порушенням навіть з урахуванням постанови ОП ККС від 31.10.2022.
З такою думкою погодитись практично неможливо.
Семен Ханін, адвокат, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н., заслужений юрист України
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.