У разі об’єднання кількох проваджень, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), продовження строків віднесено до компетенції прокурора, тоді як у випадках, коли перше провадження розпочато після цієї дати, такі повноваження належать і слідчому судді у передбачених випадках нової редакції ст. 294 КПК.
У тому разі, коли за часом початку першого з об’єднаних проваджень (що розпочато до 16 березня 2018 року) уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування був прокурор, проте таку процесуальну дію вчинив слідчий суддя, то це не є таким порушенням норм процесуального права, що надалі може бути підставою для закриття такого провадження.
Обставини справи
У цій справі об’єднане кримінальне провадження щодо трьох громадян України ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін апеляційним судом, було закрите у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України). Суди вважали, що в цьому провадженні строк досудового розслідування мав продовжувати слідчий суддя, а не прокурор. Хоча відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, щодо інших кримінальних правопорушень такі відомості були внесені після цієї дати.
Правовий висновок ВП ВС
ВП ВС врахувала, що під час об’єднання матеріалів кількох досудових розслідувань законодавець у ч. 6 ст. 219 КПК передбачив спеціальні правила визначення загального строку досудового розслідування, проте не змінив правила визначення суб’єкта продовження строку. Оскільки ч. 7 ст. 217 КПК прямо вказує на день початку розслідування раніше розпочатого провадження як початковий момент відліку для об’єднаного провадження, то й повноваження щодо продовження строку зберігаються за тим суб’єктом, який був уповноважений на момент початку цього раніше розпочатого провадження.
Інший підхід, а саме застосування різних правових режимів продовження строків досудового розслідування в межах одного об’єднаного кримінального провадження, суперечив би принципу процесуальної економії та призводив би до правової невизначеності.
Отже, ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206кмо22), про те, що суб’єктом, уповноваженим продовжувати строки досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях, де перше розпочате до 16 березня 2018 року, є винятково слідчий суддя, сформулювавши такі висновки щодо застосування норми права:
1) суб’єктом, уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування, є прокурор або слідчий суддя залежно від дати внесення відомостей до ЄРДР;
2) у провадженнях, розпочатих до 16 березня 2018 року, повноваження з продовження строків належать прокурору, в іншому випадку – діє порядок, що передбачає звернення до слідчого судді;
3) у разі об’єднання проваджень, де перше розпочате до 16 березня 2018 року, продовження строків віднесено до компетенції прокурора, а, якщо після цієї дати, – до компетенції слідчого судді;
4) продовження строку слідчим суддею замість прокурора у провадженнях, розпочатих до 16 березня 2018 року, не є таким порушенням норм процесуального права, що може бути підставою для їх закриття, оскільки такий порядок забезпечує вищий рівень процесуальних гарантій прав та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного ВП ВС у цій справі задовольнила касаційну скаргу прокурора та скасувала ухвали судів попередніх інстанцій, призначивши новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
Постанова ВП ВС від 25 лютого 2026 року у справі № 755/15993/18 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/134802046
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.