Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
місцевий суд закрив кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Апеляційний суд залишив без зміни цю ухвалу.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що суд першої інстанції неправильно обчислив строки досудового розслідування та безпідставно закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК та не врахував, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена у зв’язку з неможливістю подальшого проведення досудового розслідування та отримання доказів для доведення винуватості особи в суді через повномасштабне вторгнення рф та воєнний стан.
Підстава передачі кримінального провадження на розгляд ОП
необхідність відступу від висновку колегії суддів Третьої судової палати ККС, викладеному у постанові від 03.04.2023 у справі № 367/1335/21 (провадження № 51-2448км22), відповідно до якого у разі скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими
заступниками та заступниками в межах строків, передбачених ст. 219 КПК,
постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особі
було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття
кримінального провадження до її скасування враховується у строки досудового розслідування. Кримінальним процесуальним законом не передбачено права
скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури,
керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками
постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особу
повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених ст. 219 КПК.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС зазначає, що право особи на розгляд обвинувачення щодо неї в найкоротший строк у разі скасування постанови про закриття кримінального провадження і врахування відповідного періоду часу до строку досудового розслідування не може автоматично вважатися порушеним чи обмеженим.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 3 ст. 28 КПК).
У кримінальному провадженні, що було предметом розгляду колегії суддів Третьої судової палати, як і в цій справі, ключовим критерієм для визначення
розумності строків провадження є спосіб здійснення прокурором своїх
повноважень в частині скасування постанови про закриття кримінального
провадження на стадії досудового розслідування.
До повноважень прокурора належить скасування постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження з власної ініціативи протягом двадцяти днів або за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана потягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови (ч. 6 ст. 284 КПК). Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право скасовувати постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК.
Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК). Прокурор, приймаючи законне рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження протягом встановлених процесуальним законом строків, діє в межах розумних строків. А тому в цьому разі відсутні підстави стверджувати про посягання на право особи на розгляд обвинувачення щодо неї в найкоротший строк.
З вищевикладених міркувань реалізація прокурором свого законного повноваження на скасування постанови про закриття кримінального
провадження не може розглядатися як підстава не включати період часу між
закриттям провадження і скасуванням постанови про це до строку досудового
розслідування.
З огляду на зазначене, колегія суддів уважає за необхідне передати кримінальне провадження на розгляд ОП ККС, зробивши висновок про те, що у разі скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками в межах строків, передбачених ст. 219 КПК, постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття кримінального провадження до її скасування не враховується у строк досудового розслідування.
Ухвала колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 11.06.2024 у справі №759/7254/22 (провадження № 51-532км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/119741310
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.