Поради по підготовці та проведенню опитування адвокатом та по супроводу під час допиту у кримінальному провадженні надав адвокат Артем Облетов під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками адвокатське опитування, процесуальне інтерв’ю та допит у кримінальному провадженні, а саме:
1. Адвокатське опитування. Визначення та рекомендації по підготовці та проведенню.
2. Процесуальне інтервʼю. Поняття та ключові відмінності від класичного допиту.
3. Допит. Практичні поради по підготовці та супроводі клієнта.
У рамках характеристики адвокатського опитування, процесуального інтерв’ю та допитуакцентовано на наступному:
1. Адвокатське опитування. Визначення та рекомендації по підготовці та проведенню
Адвокатське опитування є одним із інструментів адвокатської діяльності, який використовується для отримання та перевірки інформації, необхідної для захисту прав та інтересів клієнта. Його застосування спрямоване на пошук і перевірку джерел доказування, перевірку вже отриманих доказів з метою мінімізації ризиків негативного впливу для клієнта, фіксацію окремих фактів, запобігання маніпуляціям фактами внаслідок позапроцесуального впливу на свідків чи інших учасників провадження, підтвердження достовірності отриманих відомостей та забезпечення дотримання стандартів доказування. Можливість проведення такого опитування передбачена пунктами 4, 7 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначено порядок проведення, форму фіксації та стандарти адвокатського опитування. Тому рекомендується максимально наближати форму його оформлення до протоколу допиту з урахуванням вимог статей 104–105 КПК України.
Під час підготовки та проведення адвокатського опитування доцільно дотримуватися таких стандартів:
1) здійснювати письмову фіксацію результатів;
2) обов’язково отримувати добровільну згоду особи на проведення опитування;
3) роз’яснювати процедуру проведення опитування та права особи, зокрема право відмовитися від надання пояснень, вносити зауваження або самостійно викладати свої пояснення;
4) зазначати характеристики технічних засобів фіксації;
5) відображати перелік додатків до акта опитування, долучати їх до матеріалів та забезпечувати їх належне збереження.
2. Процесуальне інтерв’ю. Поняття та ключові відмінності від класичного допиту
Процесуальне інтерв’ю — це метод отримання інформації, який ґрунтується на відсутності примусу та використанні відкритих запитань, що сприяють ефективній комунікації й обміну інформацією між учасниками.
На відміну від класичного допиту, процесуальне інтерв’ю орієнтоване не на психологічний тиск чи конфронтацію, а на створення умов, за яких особа може вільно та повно викласти відомі їй обставини.
Методика процесуального інтерв’ю складається з шести послідовних етапів:
→планування та підготовка;
→знайомство, ознайомлення та встановлення контакту;
→отримання першого вільного викладу обставин;
→уточнення, конкретизація та розкриття доказів;
→завершення;
→оцінка результатів.
Лектор також рекомендує використовувати стандарти процесуального інтерв’ю, викладені у спеціалізованих навчальних матеріалах щодо ефективного розслідування та збору інформації.
3. Допит. Практичні поради по підготовці та супроводі клієнта
Підготовка до допиту повинна здійснюватися поетапно. Спочатку адвокат налагоджує контакт із клієнтом та надає первинну консультацію. Далі аналізується інформація, зазначена у повідомленні про виклик, а також збираються додаткові відомості про кримінальне провадження з відкритих джерел та реєстрів. Після цього необхідно прорахувати можливі сценарії проведення допиту, провести інструктаж клієнта, підготувати проєкт пояснень та провести репетицію допиту.
Під час підготовки клієнту рекомендується:
1) узгодити прості алгоритми взаємодії з адвокатом;
2) уважно вислуховувати кожне запитання;
3) обмірковувати відповідь перед її наданням;
4) дотримуватися узгодженої стратегії захисту;
5) користуватися правом на консультацію з адвокатом перед відповіддю та, за потреби, реалізовувати право відмовитися від надання пояснень.
Після отримання повістки адвокат повинен звернути увагу на спосіб її вручення, номер кримінального провадження, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та процесуальний статус особи. Якщо виклик здійснено телефоном, рекомендується попросити надіслати повістку поштою. Не слід ігнорувати повістки, а у разі порушення порядку виклику доцільно письмово зафіксувати такі порушення. Виклик має бути здійснений не пізніше ніж за три дні до проведення допиту.
Під час допиту особі необхідно пам’ятати про право не свідчити проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів відповідно до статті 63 Конституції України. Бажано, щоб допит проводився за участю адвоката. Не рекомендується брати із собою зайві речі чи носії інформації. Перед підписанням протоколу потрібно уважно перевірити правильність викладених показань, поставити підпис на кожній сторінці, обов’язково внести всі зауваження та доповнення. Також слід пам’ятати про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, максимальну тривалість допиту (не більше восьми годин на день та не більше двох годин без перерви) і відповідальність за розголошення його змісту.
Під час супроводу клієнта адвокату рекомендується активно контролювати хід допиту:
→перевіряти повноваження слідчого та прокурора, ознайомлюватися з документами, щодо яких ставляться запитання,
→клопотати про проведення аудіо- чи відеофіксації,
→забезпечувати чіткість поставлених запитань,
→користуватися правом ставити власні запитання, підтримувати активну процесуальну позицію,
→контролювати психологічний стан клієнта,
→після завершення допиту обов’язково зафіксувати всі процесуальні порушення,
→надати клієнту зворотний зв’язок і проінструктувати його щодо подальших дій та можливих ризиків.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.