Законодавчі обмеження на проведення НСРД “прив’язані” саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування: суддя ВС Антонюк

Секретар Першої судової палати ККС ВС Наталія Антонюк взяла участь у засіданні круглого столу з особливостей кримінального процесу при розгляді справ Вищим антикорупційним судом.

Про це повідомляє прес-служба Судової влади.

Доповідач прокоментувала важливий висновок, що міститься в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС від 17 лютого 2021 року у справі № 344/6630/17 (провадження № 51‑4852км20) щодо закінчення досудового розслідування. Зокрема, Верховний Суд констатував, що закон пов’язує закінчення досудового розслідування з ухваленням процесуального рішення – постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов’язаних з направленням до суду обвинувального акта чи відповідного клопотання. У § 1 гл. 24 КПК України розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.

Також у цій постанові наголошено, що, за загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими (ч. 3 ст. 214, ч. 8 ст. 223, ст. 219 КПК України).

Окрім цього, колегія суддів у зазначеній постанові зробила висновок, що закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення – фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. 

Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив’язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування.