Суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима взяли участь у X Міжнародному форумі щодо практики Європейського суду з прав людини.
Про це повідомляє прес-служба Судової влади.
Доповідач розповів, зокрема, про деякі виклики, що виникали у ВП ВС під час розгляду заяв про перегляд рішень національних судів у зв’язку з наявністю рішень ЄСПЛ про порушення Україною міжнародних зобов’язань.
За словами Дмитра Гудими, протягом 2018–2021 років ВП ВС прийняла 103 постанови щодо суті таких заяв про перегляд. Повністю задовольнила 24 заяви, частково – 28, відмовила в задоволенні 51 заяви. Крім того, 20 проваджень ВП ВС закрила, у відкритті 143 – відмовила, 75 заяв – повернула, одну – залишила без розгляду, у прийнятті ще однієї – відмовила.
У 2021 році (станом на 1 грудня) ВП ВС розглянула по суті 11 проваджень: три заяви задовольнила повністю, сім – частково, а в задоволенні однієї заяви відмовила. Розгляд ще п’яти заяв триває.
«ВП ВС визначила, коли вона за встановлених ЄСПЛ порушень Україною міжнародних зобов’язань взагалі не може вирішувати питання про перегляд судових рішень. Мова, зокрема, йде про ситуації, коли ЄСПЛ або встановив порушення, які можна усунути лише вжиттям заходів загального характеру, або ці порушення не стосуються особи, яка звернулася до ВП ВС із заявою про перегляд, чи не стосуються справи, про перегляд рішень у якій просить заявник. Або ж порушення, які встановив ЄСПЛ, полягають лише в надмірній тривалості розгляду справи чи невиконання ухвалених у ній на національному рівні судових рішень», – зазначив доповідач.
Дмитро Гудима наголосив, що кількарічний досвід продемонстрував певні недоліки тих положень процесуальних кодексів, які застосовні до перегляду рішень національних судів за виключними обставинами у зв’язку з наявністю рішень ЄСПЛ.
Один із недоліків стосується строку відповідних проваджень на національному рівні. Так, неможливо дотримати 30-денного строку, передбаченого ЦПК, ГПК та КАС України для розгляду заяви, оскільки час, витрачений на витребування матеріалів справи зазвичай перевищує установлений законодавством строк для перегляду. Так само практика показує, що для кримінальних проваджень не вистачає установленого 2-місячного строку.