4 червня 2026 року Солом’янський районний суд міста Києва в межах кримінального провадження № 22023000000000773 щодо Богуслаєва В.О. розглянув клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Суд відмовив у задоволенні клопотання захисту та частково задовольнив клопотання прокурора, зменшивши розмір альтернативної застави з 648 960 000 до 632 320 000 гривень — на 2,56%.
Про це йдеться у звіті Моніторингової місії IAC ISHR.
Обвинувачення і хід провадження
Богуслаєву В.О. висунуто обвинувачення за частиною 4 статті 111-1, частиною 1 статті 258-3, частинами 1 і 4 статті 114-1 Кримінального кодексу України — здійснення господарської діяльності у сфері обігу товарів військового або подвійного призначення в інтересах Російської Федерації та створення терористичної групи чи терористичної організації. Засідання відбулося під головуванням судді Педенка А.М. у складі колегії.
На момент розгляду обвинувачений перебував під вартою 3 роки 10 місяців і 7 днів (понад 1318 днів), а питання про продовження цього запобіжного заходу розглядалося судом двадцять сьомий раз.
Аргументи сторони захисту: вік, здоров’я, безпекові умови
Захисники наполягали на заміні тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на значний обсяг медичної документації, яка підтверджує наявність у обвинуваченого низки захворювань і необхідність постійного медичного нагляду. За інформацією сторони захисту, Богуслаєв В.О. — 87 років — є наразі найстаршою особою, яка утримується під вартою в Україні.
Окремо захист звернув увагу на безпекові умови: за твердженням захисників, у безпосередній близькості до слідчого ізолятора протягом 2022-2026 років зафіксовано одинадцять ракетних ударів, а в установі відсутнє укриття. Захист також посилався на порушення слуху в обвинуваченого, що може ускладнювати реагування на сигнали повітряної тривоги.
Щодо обґрунтованості самого обвинувачення захист заявив: частина інкримінованих подій відбулася до набрання чинності відповідною кримінально-правовою нормою, поставки здійснювалися до запровадження санкцій щодо підприємства, а документів, які підтверджували б реекспорт продукції до Росії, не надано. З 29 заявлених свідків допитано 22, і жоден не повідомляв про тиск чи погрози з боку обвинуваченого.
Позиція прокурора
Прокурор заперечувала проти зміни запобіжного заходу, вказавши, що більшість доводів захисту вже оцінював Київський апеляційний суд 2 червня 2026 року, залишивши запобіжний захід без змін. За результатами перевірки умов тримання, ініційованої стороною обвинувачення, встановлено, що обвинуваченого неодноразово доставляли до медичних закладів, а виявлені захворювання відповідають його віку.
Обґрунтовуючи необхідність продовження тримання під вартою, прокурор послалася на тяжкість обвинувачення, суворість можливого покарання, наявність у обвинуваченого громадянства Російської Федерації та активів на її території, а також на повідомлення про підозру в іншому кримінальному провадженні.
Оцінка моніторингової місії IAC ISHR
Судове засідання перебувало під наглядом моніторингової місії IAC ISHR, яка виклала розгорнуту правову позицію щодо відповідності подальшого тримання під вартою вимогам статей 3 і 5 Європейської конвенції з прав людини.
Щодо статті 3 Конвенції. Експерти місії зазначають, що сукупність факторів — похилий вік, інвалідність, хронічні захворювання, попередньо зафіксовані випадки втрати свідомості в СІЗО — вимагає індивідуалізованої, а не формальної оцінки сумісності тримання під вартою з вимогами гуманного поводження. За спостереженнями місії, очевидної та змістовної оцінки цих обставин судом зафіксовано не було. Місія посилається на практику ЄСПЛ, зокрема справи «Morabito v. Italy» та «Helhal v. France», де Суд застосовував критерії стану здоров’я і доцільності подальшого позбавлення волі саме в такому контексті.
Окремо звернуто увагу на системну проблему умов тримання в українських СІЗО, зафіксовану у справах «Suslov and Batikyan v. Ukraine» (неналежні фізичні умови в Київському СІЗО), «Melnikov v. Ukraine» та «Sukachov v. Ukraine» — остання прямо кваліфікує цю категорію справ як повторювану структурну проблему, з якої з 2005 року ЄСПЛ ухвалив понад п’ятдесят рішень проти України.
Щодо статті 5 Конвенції. Місія наголошує: у випадках тримання під вартою понад три роки судовий контроль має бути особливо ретельним, а кожне продовження — базуватися на актуальній, індивідуалізованій оцінці ризиків, а не на відтворенні попередніх аргументів. За спостереженнями моніторингу, у цьому провадженні неодноразово фіксувалися ознаки, що можуть свідчити про автоматичне продовження тримання без належної переоцінки. Місія посилається на практику ЄСПЛ («Gomes Costa v. Portugal», «Bluks Savickis v. Latvia»), відповідно до якої тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути достатньою підставою для тривалого позбавлення свободи.
Місія підкреслює: тягар доведення актуальності ризиків лежить на стороні обвинувачення, а не на захисті («Tiron v. Romania», «Maassen v. the Netherlands», «Selahattin Demirtaş v. Turkey»).
Щодо розміру застави. Експерти зазначають: зменшення застави на 2,56% відбулося без детального мотивування, що залишає незрозумілим, чи вплинула ця зміна на фактичну доступність застави для обвинуваченого. Місія посилається на стандарт ЄСПЛ, згідно з яким застава має бути не лише номінально визначеною, а й реально доступною з урахуванням майнового стану особи («Mangouras v. Spain», «Bojilov v. Bulgaria»). Показово, що Богуслаєв В.О. понад три роки перебуває під вартою без внесення застави за наявності арешту майна та санкцій.
Висновок
За підсумками спостереження за засіданням, IAC ISHR дійшла висновку про наявність ознак автоматичного продовження тримання під вартою, несумісного з вимогами пункту 3 статті 5 ЄКПЛ, а також про наростання питань щодо дотримання державою позитивних зобов’язань за статтею 3 ЄКПЛ з огляду на вік, стан здоров’я і тривалість позбавлення волі обвинуваченого. Місія рекомендувала провадження до подальшого моніторингу.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.