Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: слідчого судді Мариніна О.В., при секретарі Мазняк О.Ю., за участю прокурора Фоміна Г.В., слідчого Шнайдер Б.В., захисників Амельченко Д.О., Осипчук М.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080130002037 клопотання ст. слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Шнайдер Б.В. від 06.11.2020 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Анатоліївка, Рильського району, Курської області Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимому, – підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 289 КК України,
в с т а н о в и в:
06.11.2020 року до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання ст. слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Шнайдер Б.В. погоджене прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області Фоміним Г.В. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
Згідно клопотання, 09 вересня 2020 року приблизно о 17 годині, знаходячись в районі вулиці Маяковського в місті Бердянськ, Запорізької області, ОСОБА_1 , перебуваючи разом з раніше знайомим ОСОБА_2 в салоні, належного останньому автомобіля марки «Volkswagen Golf Variant», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , де ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_2 , наявним у нього при собі ножем, наніс потерпілому декілька ударів у життєвоважливі органи, спричинивши йому тілесні ушкодження, що є несумісними з життям, в результаті чого настала смерть потерпілого на місці скоєння злочину.
Крім того, 09.09.2020 приблизно о 17 годині, знаходячись в районі вулиці Маяковського в місті Бердянськ, Запорізької області, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом – легковим автомобілем марки «Volkswagen Golf Variant», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_2 для подальшого використання його у своїх особистих цілях, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, знаходячись в салоні автомобіля, маючи вільний доступ до ключа запалювання від вказаного транспортного засобу, привів двигун вказаного автомобіля в дію та відразу після цього, ОСОБА_1 керуючи вказаним транспортним засобом поїхав в сторону місця свого мешкання, тобто таємно протиправно вилучив його у ОСОБА_2 , всупереч волі потерпілого, та в наступному розпорядився автомобілем на власний розсуд, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом. 12.09.2020 о 15:25 годині викрадений автомобіль було виявлено та вилучено працівниками поліції в приміщенні металевого гаражу, розташованого між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_1
10.09.2020 СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості в ЄРДР за № 12020080130002037, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
13.09.2020 СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості в ЄРДР за № 12020080130002048, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
13.09.2020 вказані кримінальні провадження були об`єднанні в одне провадження під № 12020080130002037.
12.09.2020 о 21 годині 48 хвилин у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою від 15 вересня 2020 року до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 листопада 2020 року.
20.10.2020 ухвалою Запорізького апеляційного суду, ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15.09.2020 року, якою задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_1 , залишено без змін.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання. Вказують на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, просили продовжити міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки наявні ризики не зменшилися, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам. Пояснили, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо з огляду на необхідність проведення ряду експертиз та отримання тимчасових доступів.
Захисник Осипчук М.В. заперечив проти задоволення клопотання. Вважає, що клопотання про продовження строку тримання під варту необґрунтоване, як і повідомлення про підозру, оскільки відсутні докази, згідно яких орган досудового розслідування міг би стверджувати про обставини скоєння злочинів, викладені у клопотанні та докази, на підтвердження того, що виявлені в салоні автомобіля потерпілого плями та нашарування РБУ належать потерпілому. Щодо наявності на капоті автомобіля потерпілого відбитків пальців підозрюваного зазначив, що висновком експерта № 13-380 від 28.09.2020 року, на його думку, є неналежним доказом через порушення порядку та методики проведення експертизи. Вважає, що ризики, заявлені прокурором та слідчим є недоведеними, оскільки ОСОБА_1 є пенсіонером, має постійне місце проживання, одружений, має доньку, раніше не судимий, переніс два інфаркти міокарда та хворіє цукровим діабетом, паспорту для виїзду за кордон не має, зареєстрований та проживає за однією адресою, де характеризується позитивно. Вважає, що наявність нерухомого майна, зареєстрованого на різній території України навпаки свідчить про те, що ОСОБА_1 не буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а доводити свою невинуватість. Вплив на свідків, які начебто викривають ОСОБА_1 у скоєнні злочинів недоведена, оскільки яким саме чином покази свідків викривають підозрюваного, у клопотанні не наведено. Зважаючи викладене, просив відмовити у задоволенні клопотанні слідчого.
Захисник Амельченко Д.Д. також заперечив проти задоволення клопотання.
Підозрюваний підтримав позиції захисників.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку
На переконання слідчого судді долучені до матеріалів клопотання матеріали свідчать, що ОСОБА_1 поза розумним сумнівом причетний до кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 289 КК України, у скоєнні яких йому повідомлено про підозру.
Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 289 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
– оглядом місця події від 12.09.2020 р., під час якого у гаражі, який належить підозрюваному ОСОБА_1 (що підтверджено матеріалами клопотання) було виявлено належний ОСОБА_2 автомобіль «Volkswagen Golf Variant» в салоні якого виявлені множинні плями та сліди нашарування речовини бурого кольору, а також сховану таємним способом за дерев`яним піддоном на землі, у фрагментах засохлого листя з дерев шкіряну сумку (барсетку) чорного кольору у якій знаходились належні ОСОБА_2 документи, банківські картки та речі. На вушці барсетки також мається нашарування речовини бурого кольору,
– висновком судової трасологічної експертизи № 13-380 від 28.09.2020 р. згідно якого: один слід папілярного узору, розмірами по вісях 19×46 мм. (з лівої частини капоту автомобіля Volkswagen Golf), залишений вказівним пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я підозрюваного ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до переконання, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого злочину.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_1 під вартою, а саме ризики:
– можливості переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду, підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання на строк від семи до п`ятнадцяти років позбавлення волі, а тому маючи нерухомість на території Запорізької, Одеської областей та на тимчасово окупованій території Луганської області, а також на території Автономної Республіки Крим, з метою уникнення покарання, вільно пересуваючись по території України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
– а також ризик знищення, схову або спотворення будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що на теперішній час не встановлено місцезнаходження знаряддя вчинення злочину, одягу в якому знаходився ОСОБА_1 , а також трупа ОСОБА_2 та його мобільного телефону.
Ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України наразі слідчий суддя вважає недоведеним.
Ухвалою від 15 вересня 2020 року до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 листопада 2020 року, проте через те, що ряд судових експертиз, проведення яких до теперішнього часу триває, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливе.
06.11.2020 року в.о. керівника Бердянської місцевої прокуратури, було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до 13 грудня 2020 року.
Вирішуючи питання доцільності продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред`явленої йому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст. 289 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік та стан його здоров`я.
Крім того, згідно вимог ч.3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та наявні ризики виправдовують подальше тримання ОСОБА_1 під вартою.
Заперечення захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчий суддя не сприймає, з огляду обставини, встановлені під час розгляду клопотання.
Щодо недопустимості доказу – висновку експерта, згідно якого на автомобілі потерпілого виявлено відбитки пальців підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя зауважує, що відповідно ч.4 ст. 87 КПК України, докази повинні визнаватися судом недопустимими під час судового розгляду.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Між цим, Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі “Мюррей проти Об`єднаного Королівства” вказав, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Слідчий суддя зауважує, що на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду, а виявлення у належному ОСОБА_1 гаражі автомобіля потерпілого з відбитками ОСОБА_1 , в салоні якого виявлені множинні плями та сліди нашарування речовини бурого кольору, а також сховану таємним способом шкіряну сумку (барсетку) чорного кольору у якій знаходились належні ОСОБА_2 документи, банківські картки та речі, свідчать про обґрунтованість підозри, пред`явленої саме володільцю гаражу – підозрюваному ОСОБА_1 .
Зваживши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 309 КПК України, слідчий суддя –
п о с т а н о в и в:
Клопотання слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Шнайдер Б.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 35 днів до 13 грудня 2020 року.
Строк дії ухвали до 21-48 години 13 грудня 2020 року включно.
Ухвалу передати для виконання до Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя О.В. Маринін
Повний текст ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92750723