Чи є підставою визнання неконституційності окремих положень закону для перегляду судових рішень, які набрали законної сили та виконані?

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічне положення наведено у ст. 91 Закону України “Про Конституційний Суд України”.

В абз. 3 ч. 4 Рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 No 8-зп визначено, що ч. 2 ст. 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення,
застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яке визначає правову позицію для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.

Разом із цим у п. 1 ч. 3 ст. 320 ГПК України як виняток із цього загального правила визначено, що встановлена Конституційним Судом України, зокрема, неконституційність закону чи його окремих положень, застосованих (не застосованих) судом при вирішенні справи, є підставою для перегляду судового рішення у зв’язку з виключними обставинами у тому разі, якщо це судове рішення набрало законної сили, однак ще не виконане.

З огляду на викладене за виключними обставинами з підстав встановлення
Конституційним Судом України, зокрема, неконституційності відповідного закону, застосованого судом при вирішенні справи, судове рішення може бути переглянуто лише в тому разі, якщо це судове рішення фактично ще не було
виконане, тобто коли наслідки, передбачені цим судовим рішенням, остаточно не настали.

Постанови КГС ВС: